Корисна інформація

Завдання моніторингу з української мови у 8 класі

Варіант 1.

ЗАВДАННЯ З ВИБОРОМ ОДНІЄЇ ПРАВИЛЬНОЇ ВІДПОВІДІ

1.Укажіть, яке зі сполучень слів не є словосполученням:

А. Приготуватися до зустрічі;

Б. Хмарний день;

В. Розпускаються бруньки;

Г. Швидка течія.

2.Укажіть речення, в якому правильно поставленно тире між підметом і присудком:

А. Книга то – джерело знань.

Б. Найбільще – багатство здоров’я.

В. Природа — основа людського суспільства.

Г. Україно — я тебе люблю!

3.Укажіть спонукальне речення

А. Цілу ніч не давали заснути солов’ї (В. Сосюра).

Б.Люблю твою кожну стежину і кожную квітку люблю (В. Сосюра).

В.О зоре, постій, не йди! (В. Сосюра)

Г.Сонце над землею сіяло нам (В. Сосюра).

4.Простим є речення

А. Далеко чути звуки, гучно линуть голоси.

Б. Ясної тихої днини кружляє над землею, сідає на обличчя павутиння.

В. Пташині зграї злітають високо в небо, і від того здіймається вітер.

Г. Осінь не забарилася, бо закони природи невблаганні.

5.Ускладнене речення наведено в рядку

А.Зелене полотно полів розкинулося перед нашими очима.

Б.Величезна подяка всім, хто брав участь у благодійній акції.

В.Рвучкий вітер обривав червоне калинове листя.

Г.Коли доброї жаль, Боже, то дай злої, злої!

6. Складним є речення

А. Осявають вогні міст новий вдалині, і величну ріку, і тополю струнку (О.Ющенко).

Б. Падали на пісок сині, зелені, жовті, червоногарячі кружала світу (П.Мирний ).

В. Поступово в золото та багрянець одягаються всі дерева, окрім ялини, піхти, кедра і сосни (Ю.Заверуха).

Г. Є вогонь, запалений у пам’ять про тих, хто віддав своє життя за щастя людства (З календаря).

ВІДКРИТЕ ЗАВДАННЯ З КОРОТКОЮ ВІДПОВІДДЮ

1. Виконайте синтаксичний розбір речення За лісом починалося село, розкидане по горах та глибоких ярах (І.Нечуй-Левицький)

ВІДКРИТЕ ЗАВДАННЯ З РОЗГОРНУТОЮ ВІДПОВІДДЮ

Складіть і запишіть роздум про те, що таке духовність.

Сформулюйте тезу, наведіть два–три переконливі докази, що найкраще аргументуватимуть Ваші міркування. Проілюструйте Ваші думки посиланнями на приклади з художньої літератури (укажіть проблему, порушену письменником, назву твору, назвіть художній образ, через який проблема розкрита, наведіть цитату з твору тощо), історичні факти або випадки з життя. Не переказуйте змісту, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки.

Завдання моніторингу з української мови у 8 класі

Варіант 2.

ЗАВДАННЯ З ВИБОРОМ ОДНІЄЇ ПРАВИЛЬНОЇ ВІДПОВІДІ

1. Поширеним є речення

А. Кожен із нас почав хвилюватися.

Б. Михайлик із Дмитриком накивали п’ятами.

В. Сергій Іванович буде навчатися тут.

Г. Семеро дітей затрималося.

2. Укажіть речення із прямим додатком

А. Пишні левади пропахли медовим ароматом (М.Яценко).

Б. У Ботанічному саду рожевим полум’ям дихали яблуні (І.Цюпа).

В. Я пишу свій заповіт нащадкам по ідеї (Леся Українка).

Г. Залюблено дивилося на нього сонце (Ф.Мамчур).

3. Укажіть речення, в якому при однорідних членах наявне тире (розділові знаки пропущено)

А Жито пшениця й овес усе разом поспіло (І.Нечуй-Левицький).

Б Вона не знала ні кіно ні концертів ні театру ні опери (І.Сенченко).

В І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю і дитинство й розлука і вірна любов (А.Малишко).

Г Непривітний жовтогарячий світ миготів по хаті слався по полупаних стінах (П.Мирний).

4. Укажіть, яке з поданих речень є означено-особовим

А. Поховайте та вставайте, кайдани порвіте (Т.Шевченко).

Б. Нас учили стрічать негоди та лиха грудьми (З газети).

В. Посіємо ми хліб у ріллю віковую (А.Малишко).

Г. Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій (В.Сосюра).

5. Позначте речення, в якому правильно розставлено розділові знаки

А. Мелашка - була потрібна в господі як робітниця (І.Нечуй-Левицький).

Б. Вдихати вітер Батьківщини – найвище щастя на землі (В.Сосюра).

В. „Книги – це ріки, що напувають світ” : писав першодрукар Іван Федоров.

Г. Доброго кажуть дожидати треба, а лихе – само прийде (П.Мирний).

6.Відокремленим означенням ускладнено речення

А. Я не люблю цих боязких дерев, оцих осик, наляканих до смерті (В.Кобець).

Б. Добірні колоски зрости, проживши вік трудом бджолиним, аби до Матері прийти на сповідь з гордістю Людини (М.Стасюк).

В. Ген, під спадистою горою, видніє хата між ясенів і довгий дерев’яний журавель стримить за верхом груші (Є.Гуцало).

Г. А може, я справді на світі найкраща, та всі, окрім тебе, не знають про це? (Г.Чубач).

ВІДКРИТЕ ЗАВДАННЯ З КОРОТКОЮ ВІДПОВІДДЮ

1. Виконайте синтаксичний розбір речення А день, допивши сонця келих, уклався спати під млином (І.Коваленко)

ВІДКРИТЕ ЗАВДАННЯ З РОЗГОРНУТОЮ ВІДПОВІДДЮ

Складіть і запишіть роздум про те, що таке патріотизм.

Сформулюйте тезу, наведіть два–три переконливі докази, що найкраще аргументуватимуть Ваші міркування. Проілюструйте Ваші думки посиланнями на приклади з художньої літератури (укажіть проблему, порушену письменником, назву твору, назвіть художній образ, через який проблема розкрита, наведіть цитату з твору тощо), історичні факти або випадки з життя. Не переказуйте змісту, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки

СХЕМИ ТА ЗРАЗКИ МОВНИХ РОЗБОРІВ

Зразок лексичного розбору

Лексичний розбір слова закріплює теоретичні знання учнів з лексикології, виробляє навички зі словом у контексті, з лінгвістичними словниками.

Схема розбору

1. Аналізоване слово.
2. З'ясувати значення, в якому слово виступає в реченні (тексті).
3. Визначити, однозначне слово чи багатозначне; якщо багатозначне, назвати інші його значення (прямі й переносні).
4. Визначити, чи слово вільне, чи фразеологічно зв’язане.
5. Назвати синонімічний ряд, до якого воно належить і яке місце в цьому ряду займає.
6. Дібрати антонім до аналізованого слова (якщо є ).
7. Яке слово за походженням.
8. Визначити, чи слово активного вжитку, чи має периферійне вживання (архаїзм, історизм, неологізм).
9. Охарактеризувати стилістичні властивості слова (стилістично нейтральне, книжне, розмовно-побутове, професійно-термінологічне, діалектне, жаргонне) та походження.

Зразок:

Рідна земле, щаслива й багата, Мій уклін тобі, мій тобі спів!(М.Рильський)

Земле

1. Аналізоване слово в початковій формі - земля.
2. Це слово повнозначне, оскільки називає певне явище дійсності, тобто виконує номінативну функцію, в поданому тексті означає „ країна".
3. Аналізоване слово є багатозначним. Інші його значення: земля -планета;земля - верхній шар земної кори;земля - грунт;земля - суша.
4. Слово земля вільне.
5. Синоніми до цього слова - край, країна, держава.
6. Антоніма до слова підібрати не можна.
7. За походженням слово земля незапозичене, споконвічно українське.
8. Аналізоване слово належить до активної лексики, слово земля є загальнонародним, оскільки вживається всіма носіями мови без територіальних чи соціальних обмежень.
9. За вживаністю у стилях слово міжстильове, може вживатися в різних стилях

Зразок фонетичного розбору

Фонетичний розбір передбачає вироблення у студентів навичок запису фонетичною та фонематичною транскрипцією, сприймання на слух звукових особливостей мови.

Схема розбору

1. Аналізоване слово.
2. Записати слово фонетичною і фонематичною транскрипціями.
3. У фонетичній транскрипції поставити наголос і розбити слово на склади.
4. Схарактеризувати склади.
5. Виписати фонеми та звуки, схарактеризувати звуки.
6. Вказати співвіднесеність між фонемами і звуками.

Зразок:

Сміються й плачуть солов’ї (О.Олесь).

1. Сміються.
2. [см’і / йу / ц':а] , /смійут'с'а/.
3. 1 склад - прикритий, відкритий, ненаголошений; 2 - прикритий відкритий, наголошений: 3 - прикритий, відкритий, ненаголошений;

/с/ — [с]- приголосний, шумний, глухий, передньоязиковий. твердий, інваріант;

/м/ — [м’]- приголосний сонорний, губний, напівпом'якшений, комбі­наторний варіант;

/і/—[і] голосний переднього ряду, високого піднесення, нелабіалізований, інваріант;

/й/ — [й] - приголосний сонорний, середньоязиковий, м'який інваріант;

/у/ — [у ]- голосний заднього ряду, високого піднесення, наголо­шений, лабіалізований, комбінаторний варіант­;

/т'/, /с'/ —реалізуються [ц':] - приголосним шумним, глухим, передньоя­зиковим, пом'якшеним, подовженим, комбінаторним варіантом;

/а/— [а]голосний заднього ряду низького піднесення, нелабіалізований, ненаголошений, комбінаторний варіант ; У слові 8 фонем, 7 звуків

Зразок орфографічний розбору

Орфографічний розбір - це пояснення орфограм української мови, обґрунтування правильного написання слів. Орфографічний розбір може поєднуватися з морфемним.

Схема розбору

1. Орфографічний запис слова.
2. Визначення орфограми для аналізу.
3. Записати слово фонематичною транс­крипцією.
4. Записати слово фонетичною транс­крипцією.
5. Встановити відповідність між фонемами (варіантами їх) та буквами у виділених орфограмах.
6. Сформулювати правила правопису щодо виділених орфограм.
7. Охарактеризувати принципи правопису щодо аналізованих орфограм.

Зразок розбору:

Для того, щоб створити щось красиве, треба нести красу в душі(Ю.Мушкетик)

1. Словоформа для аналізу в орфографічному записі: створити.
2. Орфограми для аналізу: створити.
3. Словоформа записана фонематичною транскрипцією:

/з т в о р и т и /.

4. Словоформа записана фонетичною транскрипцією: [с т в о р и т и ].
5. У виділених орфограмах немає повної відповідності між фонемами і буквами: фонема /з/ позначається буквою с;
6. Префікс с-пишеться перед буквамик, п, т, ф, х.
7. Орфограма с- пишеться за фонетичним принципом, тобто відповідно до вимови: префікс з- перед глухим приголосним [п] оглушується, звучить як [с]; на письмі позначається буквою с

Зразок орфоепічного розбору слова

Завдання цього виду мовного розбору - пояснити нормативну вимову голосних і приголосних у слові, виявити й охаракте­ризувати можливі варіанти вимови окремих звуків.

Схема розбору:

1. Орфографічний запис слова.
2. Запис слова фонетичною транскрипцією.
3. Пояснення вимови голосних у слові.
4. Пояснення вимови приголосних у слові.
5. Характеристика всіх можливих варіантів вимови голосних та приголосних звуків.

Зразок:

Той хто по-справжньому любить Батьківщину,- в усіх відношенняхсправжня людина.

1. Відношеннях
2. [в’ і д н о ш е н’: а х]
3. Наголошені голосні вимовляються чітко, ненаголошене[е] вимовляється як звук [е] з наближенням до [и].
4. Приголосні у сильній позиції вимовляються чітко; [н’:] подовжується у вимові.
5. Норми літературної мови не допускають варіантної вимови голосних і приголосних.

Зразок морфемного аналізу

1. Аналізоване слово.
2. Змінюване чи незмінюване слово (довести).
3. Визначити закінчення у змінюваному слові (позитивне чи нульове).
4. Визначити основу слова й охарактеризувати її: непохідна (коренева), похідна (суфіксальна, префіксальна, префіксально-суфіксальна, суфіксально-постфіксальна, префіксально-постфіксальна, префіксально-суфіксально-постфіксальна), чиста ( у незмінюваних словах), вільна чи зв'язана, проста чи складна, відкрита чи закрита, тверда чи м'яка.
5. Визначити корінь слова і вказати на можливі варіанти (модифікації) кореня.
6. Визначити префікси, суфікси, постфікси, інтерфікси.
7. Вказати на морфонологічні зміни в основі.
8. Вказати на зміни в морфемній будові слова.
9. Виконати графічне позначення морфемного складу слова.

Зразок аналізу

На крило небокраю сіла хмара в червоній хустині і задумалась, тиха, над краєм землі (М.Вінграновський).

1. Аналізоване слово: хмара.
2. Змінюване: хмари, хмарою, хмарами.
3. Закінчення: -а
4. Основа слова: хмар-, непохідна (коренева), вільна, закрита, тверда.
5. Корінь хмар- (хмарний, захмарилось).
6. —
7. —
8. У морфемній будові слова змін не відбулося.
9. Графічне позначення морфемного складу слова: хмар а

Схема морфологічного розбору іменника

1. Аналізоване слово.
2. Початкова форма (називний відмінок).
3. Лексико-граматичні категорії:

а) власна чи загальна назва;

б) назва істоти чи неістоти;

в) лексичне значення – конкретне (предметне, речовинне, збірне) чи абстрактне.

4. Граматичні категорії:

а) рід і засоби вираження його (семантичні ознаки, морфологічна будова, синтаксичні зв'язки з іншими словами в реченні);

б) число і засоби вираження його;

в) відмінок і засоби вираження його;

г) відміна і група.

5. Синтаксична роль.
6. Будова слова
7. Правопис слова.

Зразок морфологічного розбору

Липень промайнув гарячим крилом над землею і розтанув між соковитими травами (М.Сиротюк).

1. Липень;
2. Липень;
3. загальна назва; неістота (що?); назва абстрактного поняття;
4. чоловічий рід, засіб вираження — нульове закінчення (морфологічна ознака); однина, засіб вираження — нульове закінчення (можливе: липень-липні); Н.в., засіб вираження — нульове закінчення; ІІ відміна, м’яка група;
5. у реченні виконує роль підмета;
6. липень;
7. у суфіксі –еньпишемо букву е, бо при зміні словаевипадає (липень-липня).

Схема морфологічного розбору прикметника

1. Аналізоване слово.
2. Початкова форма (називний відмінок чоловічого роду).
3. Лексичне значення (ознака за кольором, за розміром, за внутрішніми чи зовнішніми властивостями, за відношенням до предмета, до особи чи тварини, до місця, часу тощо).
4. Розряди за значенням (якісний, відносний, присвійний, відносно-якісний, присвійно-відносний, присвійно-якісний).
5. Ступінь порівняння, засоби вираження його.
6. Форма – повна (стягнена, нестягнена), коротка.
7. Група – тверда, м'яка.
8. Рід і засоби вираження його.
9. Відмінок і засоби вираження його.
10. Число і засоби вираження його.
11. Синтаксична роль.
12. Будова слова.
13. Правопис слова.

Зразок

Панувало над селом лагідне серпневе надвечір’я (В.Козаченко).

Лагідне (надвечір’я) — п.ф. лагідний; ознака за внутрішніми властивостями; якісний, повна стягнена форма, тверда група, вжитий у формі середнього роду однини, називного відмінка (засіб вираження флексія –е), узгоджується у цих формах з іменником надвечір’я; прикметник виступає означення, є словом залежним; основа лагідн-, закінчення – е, корінь –лагід-, суфікс –н-.

Схема морфологічного розбору числівника

1. Аналізоване слово.
2. Початкова форма.
3. Розряд за значенням:

а) кількісний (власне кількісний, неозначено-кількісний, збірний, дробовий);

б) порядковий.

4. Група за будовою.
5. Рід (якщо йому властивий).
6. Число (якщо властиве).
7. Відмінок і засоби вираження його.
8. Синтаксична роль.
9. Будова, походження, творення.
10. Правопис слова.

Зразок

Одну фразу з першого диктанту я й досі пам’ятаю дуже добре (Остап Вишня).

Одну (фразу пам’ятаю) — п.ф. один; кількісний, власне кількісний; простий за будовою; вжитий у формі однини, жіночого роду, знахідного відмінка (засіб вираження флексія –у), у цих формах узгоджується з іменником фразу; разом з іменником виступає у ролі додатка; корінь одн-, закінчення –у.

Схема морфологічного аналізу займенника

1. Аналізоване слово.
2. Початкова форма (називний відмінок).
3. Розряд за значенням (особовий, зворотний, вказівний, присвійний та ін.)
4. Рід (якщо йому властивий).
5. Число (якщо властиве).
6. Відмінок.
7. Синтаксична роль.
8. Будова слова.
9. Правопис слова.

Зразок

Та музика, мов голос долі,

Нас освітила й поєднала (Л.Скирда).

1. Та;
2. та;
3. вказівний, співвідносний з прикметником;
4. жіночий рід;
5. однина;
6. Н.в.;
7. у реченні виступає означенням
8. та;
9. —

Схема морфологічного розбору дієслова

1. Аналізоване слово.
2. Неозначена форма (інфінітив).
3. Лексичне значення (назва фізичної дії, руху, розумової діяльності, стану, тощо).
4. Вид (недоконаний, доконаний) і засоби його вираження.
5. Перехідне чи неперехідне.
6. Стан (активний, пасивний, зворотно-середній) і засоби його вираження.
7. Час (теперішній, майбутній, минулий).
8. Спосіб (дійсний , умовний, наказовий).
9. Особа, рід, число, засоби вираження їх.
10. Дієвідміна.
11. Синтаксична функція.

Зразок

Пролісок пробив листок торішній,

Аж зачудувалася трава (Рил.).

1. Пробив.
2. Пробити.
3. Дія.
4. Доконаний.
5. Перехідне (пробив листок).
6. Активний
7. Минулий.
8. Дійсний
9. Чоловічий рід (нульове закінчення), однина.
10. І дієвідміна.
11. Присудок

Схема морфологічного розбору дієприкметника

1. Аналізоване слово.
2. Початкова форма.
3. Активний чи пасивний стан.
4. Від якої основи (інфінітива чи теперішнього часу) утворений.
5. Від якого дієслова утворений (перехідного чи неперехідного).
6. Рід, число, відмінок, засоби вираження їх.
7. Синтаксична функція.

Зразок

Не доїжджаючи до ташанського мосту, Оксен круто звернув праворуч і поїхав ступською дорогою, що пролягала поміж піщаними горбами. Незабаром спустився у глибоку яругу, порослу чагарем і дикими грушками (Тют.).

1. Порослу.
2. Порослий.
3. Активний минулого часу (суфікс -л-).
4. Порос(ти) +л — порослий
5. Утворений від неперехідного дієслова порости
6. Жіночий (поросла яруга), однина (закінчення -у), Знахідний (спустився (в що?) в порослу яругу).
7. Означення.

Схема морфологічного розбору дієприслівника

1. Аналізоване слово.
2. Від якого дієслова утворений (перехідного чи неперехідного).
3. Від якої основи (інфінітива ти теперішнього часу) утворений і за допомогою якого суфікса.
4. Вид (доконаний, недоконаний); засоби його вираження.
5. Вказати дієслово-присудок, що пояснюється дієприслівником.
6. Ознаки якого часу має і яку додаткову дію означає (одночасну чи попередню щодо дієслова-присудка).
7. Синтаксична роль
8. Правопис слова.

Зразок

Не доїжджаючи до ташанського мосту, Оксен круто звернув праворуч і поїхав ступською дорогою, що пролягала поміж піщаними горбами. Незабаром спустився у глибоку яругу, порослу чагарем і дикими грушками (Тют.).

1. Не доїжджаючи.
2. не доїжджають (неперехідне)
3. Не доїжджа(ють) + ючи — не доїжджаючи
4. Недоконаний вид.
5. Звернув
6. Дія, попередня щодо дієслова-присудка.
7. Обставина.
8. Непишеться окремо, бо дієслово безне вживається (доїжджати — доїжджаючи).

Схема морфологічного розбору прислівника

1. Аналізоване слово.
2. Вихідна форма (для означально-якісних, які мають ступені порівняння).
3. Розряд за значенням (означальний – який саме, обставинний – який саме).
4. Ступінь порівняння, категорія оцінки і засоби її вираження.
5. До якого слова відноситься.
6. Синтаксична роль.
7. Від якого слова і яким способом утворений.
8. Правопис слова.

Зразок

Вечоріє. Мла стає на морі... Тихше б'ється хвиля в береги... Гас­нуть звуки. В їх безлюднім хорі Ще чуткіша тиша навкруги (Плужн.).

1. Тихше.
2. Тихо
3. Означальний способу дії (як?).
4. Вищий, суфікс –ш-.
5. До дієслова б’ється.
6. Обставина способу дії.
7. Від прикметника тихийза допомогою суфікса –о (тихо).
8. У кінці пишеться -е, бо вищий ступінь (довше, краще, вище, вужче), основа закінчується на шиплячий.

Схема морфологічного розбору прийменника

1. Аналізоване слово.
2. Група за походженням (первинний чи вторинний).
3. Який за будовою (простий, складний, складений).
4. Від якої частини мови утворений (відіменний, прислівниковий).
5. Граматичне значення якого відмінка допомагає виражати.
6. До якого члена речення входить.
7. Правопис слова.

Схема морфологічного розбору сполучника

1. Аналізоване слово.
2. Група за морфологічним складом (прості, складні, складені).
3. Група за характером синтаксичних зв'язків (сурядний – який саме, підрядний – який саме).
4. Група за вживанням (одиничні, парні, повторювані).
5. Які члени речення чи які речення сполучає.
6. Правопис слова.

Схема морфологічного розбору часток

1. Аналізоване слово.
2. Розряд за значенням і функцією.
3. Словотворча чи формотворча.
4. Місце в реченні.
5. Правопис слова.

Схема морфологічного розбору слів на –но, -то

1. Аналізоване слово.

2. Значення виду та засоби вираження.
3. Перехідність (засоби вираження).
4. Стан (засоби вираження).
5. Час (засоби вираження)

6. Синтаксична функція.

7. Будова слова.

Схема морфологічного розбору вигуків

1. Аналізоване слово.
2. Розряд за значенням і функцією (емоційні , вольові).
3. Багатозначний чи обмежений у своєму значенні.
4. Від якої частини мови утворений.
5. Правопис слова.

Схеми розбору словосполучення і речення

Схема розбору підрядного словосполучення

1. Аналізоване словосполучення.

1. Тип словосполучення за ступенем поєднання слів: лексичне, фразеологічне, синтаксичне.
2. Тип словосполучення за характером зв'язку між словами: підря­дне, сурядне.
3. Основне слово, яким членом речення виступає, морфологічне вираження (частина мови, форма).
4. Залежне слово, яким членом речення виступає, морфологічне вираження (частина мови, форма).
5. Тип словосполучення за морфологічним вираженням головного слова: дієслівне, іменникове, прислівникове, прикметникове.
6. Тип словосполучення за складом: просте, складне.
7. Тип словосполучення за характером смислових відношень між залежним і головним словом: атрибутивне, об'єктне, обставинне.
8. Тип підрядного зв'язку між головним і залежним словом:
   • узгодження: а) повне чи неповне? б) у яких граматичних значен­нях? в) якими засобами виражене узгодження?
   • керування: а) сильне чи слабке? б) якими засобами виражене (ін­тонація, флексія, прийменник)? в) безпосереднє чи посереднє?
   • прилягання: а) якими засобами виражене прилягання?
   • тяжіння: а) якими засобами виражене (інтонація, флексія)?

Зразок

Вгорі латкою палає жовтогаряче небо вечора (В.Винниченко).

1. Аналізоване словосполучення: жовтогаряче небо.

1. Словосполучення синтаксичне, синтаксично змінне.
2. За характером синтаксичного зв'язку підрядне.
3. Основне (головне) слово небо, підмет, виражений іменником у називному відмінку.
4. Залежне слово жовтогаряче, узгоджене означення, виражене прикметником середнього роду в називному відмінку однини.
5. За морфологічним вираженням головного слова словосполучен­ня іменникове.
6. За складом просте.
7. За характером смислових відношень між залежним і стрижне­вим словом - атрибутивне.
8. Залежне слово зв'язане з головним зв'язком узгодження, повне, у середньому роді, називному відмінку однини, виражене узгодження інтонацією і флексією -е.

Схема синтаксичного аналізу простого речення

1. Указати, що речення просте.

2. Тип речення за метою висловлення: розповідне, питальне, спо­нукальне.

3. Речення окличне чи неокличне.

4. Охарактеризувати речення за його будовою:

а) двоскладне чи односкладне (тип односкладного);

б) поширене чи непоширене;

в) повне чи неповне (указати, який член речення пропущено);

г) ускладнене чи неускладнене (чим ускладнене).

5. Підмет, чим він виражений.

6. Присудок, його тип, чим він виражений.

7. Другорядні члени, їх тип, чим виражені, від яких членів речення залежать, яким типом зв'язку з ними пов'язані. (Спочатку розглядаємо групу підмета, а потім групу присудка).

8. Пояснити розділові знаки.

Зразок

Марійка мовчки дивилась на здивовану подругу (О.Десняк).

1. Речення просте.
2. Розповідне.
3. Неокличне.
4. Двоскладне: поширене, по­вне, неускладнене.
5. Підмет Марійка, простий виражений іменником.
6. Присудок диви­лась простий дієслівний, виражений дієсловом дійсного способу.
7. У групі присудка є другорядні члени речення: обставина способу дії мовчки виражена прислівником, залежить від присудкадивилась (диви­лась (як?) мовчки) і поєднується з ним зв'язком прилягання, непрямий додатокна подругу виражений іменником з прийменником, залежить від присудка(дивилась (на кого?) на подругу) і поєднується з ним зв'я­зком керування; узгоджене означенняздивовану виражене дієприкмет­ником, залежить від додатка(подругу (яку?) здивовану) і поєднується з ним зв'язком узгодження.

Схема синтаксичного аналізу складносурядного речення

1. Аналізоване речення.
2. Із скількох частин складається? Назвати їх.
3. Які змістові відношення та їх відтінки існують між частинами, єднальні (перелік одночасних або сумісних явищ, перелік послідовних явищ, наслідково-висновкові відношення), протиставні, зіставні, розділові(чергування явищ, несумісність явищ, непевність сприйняття), приєднувальні, градаційні?
4. Якими засобами зв'язані частини складносурядного речення (інтонація, сурядні сполучники, порядок розташування частин, спільний другорядний член, наявність у наступній частині співвідносного займе­нника або прислівника)?
5. Якими є частини складносурядного речення за наявністю голо­вних членів, другорядних, за ускладнюючими засобами, за повнотою?
6. Характеристика кожної частини за членами речення (зв'язки, засоби зв'язку, відношення між ними).
7. Розділові знаки в реченні
8. Графічна схема речення.

Зразок

1. Дівчина троянди поливала, і кудись котилась хмар навала, і сміялась осінь за вікном (В.Сосюра).
2. Це речення складносурядне, складається з трьох предикатив­них частин:

1) Дівчина троянди поливала,

2) кудись котилась хмар навала,

3) сміялась осінь за вікном,

3. Між частинами відношення єднальні (перелік одночасних, сумі­сних дій).
4. Частини зв'язані між собою сурядною (перелічувальною) інто­нацією, сурядними (єднальними) сполучниками.
5. Всі частини складного речення - за моделлю простого речення -двоскладні, поширені неускладнені, повні.
6. Перша частина - Дівчина троянди поливала - предикативний центр - дівчина поливала; підмет (дівчина) простий, виражений імен­ником жіночого роду, у формі називного відмінка однини: присудок (по­ливала) простий дієслівний, виражений перехідним дієсловом дійсного способу, минулого часу, жіночого роду, однини. Зв'язок між підметом і присудком координація, засіб вираження зв'язку флексія – а, інтонація, відношення предикативні. Поливала (що?) троянди - включає прямий додаток, виражений іменником жіночого роду, у знахідному відмінку множини: зв'язок із присудком - сильне безприйменникове керування: засіб вираження зв'язку - флексія –і; відношення об'єктні.(За цим зразком розбирається кожна частина).
7. Коми відділяють частини складносурядного речення за прави­лами "Українського правопису".
8. Графічна схема речення така: [1] , і [2], і [3].

Схема аналізу складного безсполучникового речення

1. Аналізоване речення.
2. Яке це речення за метою висловлювання, емоційним забарв­ленням (розповідне, питальне, спонукальне, окличне).
3. Безсполучникове, Яка інтонація є засобом зв'язку?
4. Кількість предикативних частин, що входять до складу речення (виділити кожну з них)
5. Речення з однотипними (однорідними) частинами, з різнотип­ними (неоднорідними) чи ускладненого типу?
6. Які смислові відношення існують між частинами складного безсполучникового речення з однотипними частинами (перелік одноча­сних чи сумісних явищ, перелік послідовних у часі явищ, зіставлення чи протиставлення явищ)?
7. Яку підрядну частину нагадує собою одна з предикативних ча­стин прогнозованого безсполучникового речення з різнотипними час­тинами (з'ясувальне, часове, способу дії, умови, мети тощо)?
8. Якими засобами виражені смислові і синтаксичні зв'язки між предикативними частинами речення (співвідношення часових, видових і способових форм дієслів — присудків, порядок розташування преди­кативних частин, спільний другорядний член, наявність у наступній ча­стині співвідносного займенника чи прислівника, наявність у першій ча­стині слова, що потребує пояснення)?
9. Перша предикативна частина (аналіз за схемою простого ре­чення: двоскладне, односкладне (тип односкладного); поширене; по­вне, неповне: головні і другорядні члени речення (аналізуються за схе­мою синтаксичного розбору простого речення), словосполучення (від­ношення і зв'язки).
10. Друга предикативна частина.
11. Розділові знаки у складному безсполучникову реченні.
12. Схема речення (графічна і лінійна).

Зразок

1. Відбились зорі у воді, летять до хмар тумани... (О.Гончар).
2. Розповідне, неокличне.
3. Безсполучникове, бо засобом зв'язку предикативних частин є інтонація переліку, що виражає логічну однорідність.
4. Речення складається з двох предикативних частин: 1) Відбились зорі у воді; 2) Летять до хмар тумани.
5. Речення з однотипними частинами.
6. Між предикативними частинами складного безсполучникового речення єднальні відношення (перелік сумісних явищ)
7. Предикативні частини з'єднані між собою, крім інтонації, спів­відношенням способових (дійсний спосіб) форм дієслів — присудків.
8. Перша предикативна частина співвідноситься з двоскладним, поширеним, повним, неускладненим простим реченням. (Головні і другорядні члени речення, словосполучення аналізуються за схемою син­таксичного розбору простого речення).
9. Друга предикативна частина (аналіз за схемою простого речен­ня).
10. Предикативні частину відділяються між собою комою
11. Графічна схема: ,. Лінійна схема: [ ]_, [ ].

Схемааналізу багатокомпонентного речення з різними видами зв'язку

1. Аналізована конструкція (речення).
2. Яке речення за метою висловлювання, емоційним забарвлен­ням (розповідне, питальне, спонукальне, окличне)?
3. Предикативні частини, з яких складається речення, виділити (пронумерувати) кожну з них.
4. Предикативні частини, що виділяються на вищому рівні члену­вання (об'єднані сурядним чи безсполучниковим зв'язком). Смислові відношення між ними.
5. Предикативні частини, що виділяються на нижчому рівні члену­вання (вони приєднуються підрядним зв'язком).
6. Який член головної предикативної частини (чи вся частина пояснюється підрядною?
7. На яке питання відповідає підрядна частина
8. Якими сполучниками чи сполучними словами приєднується до головної?
9. 3 яким підрядним реченням співвідноситься підрядна частина(чи підрядні)?
10. До якого різновиду багатокомпонентних складних речень з різ­ними видами зв'язку належить речення (з сурядним і підрядним; з без­сполучниковим і підрядним; з сурядним, безсполучниковим і підряд­ним).
11. Аналіз предикативних частин за схемою простого речення.
12. Розділові знаки в реченні.
13. Схема речення. Зразок

1. Тадей навчив свою молоду дружину грамоти, зате вона пере­дала синові разом з молоком рідну мову, пісню, той особливий ліризм, що б’є з поезій Рильського чистим українським джерелом (Ю.Лавріненко).
2. Речення розповідне, неокличне.
3. Складається з трьох предикативних, частин 1) Тадей навчив свою молоду дружину грамоти; 2) вона передала синові разом з моло­ком рідну мову, пісню, той особливий ліризм; 3) що б'є з поезій Рильсь­кого чистим українським джерелом.
4. На вищому рівні членування виділяються дві предикативні час­тини (1 і 2), з'єднані сурядним зв'язком (сурядність протиставна, вира­жена інтонацією протиставлення, сполучником зате та порядком роз­ташування предикативних частин).
5. На нижчому (внутрішньому) рівні членування виділяється третя предикативна частина, що пояснює у попередній предикативній імен­ник ліризм, відповідає на питання який? і приєднується сполучним сло­вом що (його можна замінити словом який), яке виступає підметом у цій частині речення. Це складнопідрядне присубстантивно-атрибутивне (означальне) речення.
6. У реченні поєднується сурядний і підрядний, зв'язок. Отже, це багатокомпонентне складне речення з сурядним і підрядним зв'язком.
7. Перша предикативна частина (аналізується за схемою простого речення), друга предикативна частина...
8. Кома ставиться після першої предикативної частини перед сполучником сурядності зате і після другої — перед сполучним словом що.
9. Графічна схема речення: [ ], зате[ ], (що).

Матеріали для диктантів

 для учнів 3-11 класів

Небезпека на льоду

Як весело покататись на ковзанах на скутій кригою річці. На льоду розважайся – на небезпеку не наражайся!

Ніколи не виходь на лід наодинці. Ніколи не ступай на лід, якщо ти не впевнений, що він достатньо міцний. Обходь ополонки, темні плями – там лід тонкий. Лід ненадійний біля зарослей очерету, біля кущів, дерев, там, де б’є джерело. Лід під час відлиги, потепління – небезпечний. (60 сл.)

Правила поведінки на льоду

Перш ніж ступати на лід, дізнайтеся про товщину льодового покрову на водоймі. У різних місцях річок, озер товщина льодового покрову може бути різною. У гирлах річок та приток міцність льоду послаблена течією. Міцність льоду можна визначити візуально. Категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами ніг.

Під час руху по льоду звертати увагу на його поверхню, обходити небезпечні місця та ділянки, покриті товстим шаром снігу. Особливу обережність слід проявляти у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами промислових підприємств, які впадають у водойму, кущами і травою, що виступають на поверхню.

При переході по льоду необхідно йти один за одним на відстані 5-6 метрів та бути готовим надати необхідну допомогу людині, яка йде попереду.

Користуватись майданчиками для катання на ковзанах, що обладнуються на водоймах, дозволяється лише після ретельної перевірки міцності льоду. Товщина льоду повинна бути не менше 12 см, а при масовому катанні не менше 25 см.

Надання допомоги потерпілим на льоду

Щоб допомогти учневі, який терпить лихо і не потерпіти самому, потрібно дотримуватися певних правил.

Без погреби не слід виходити на лід. Подумайте, чи зможете під час надання допомогти впоратися самотужки, чи краще покликати на допомогу ще кого-небудь. Якщо поряд нікого немає, то дійте продумано і обережно, щоб замість допомоги не погіршити становище.

Протягніть потерпілому довгу жердину, дошку, палицю від лиж, лижу, хокейну ключку або киньте вірьовку, зв'язані паски тощо. Якщо вам все-таки необхідно вийти на лід, то ляжте на лід і повзіть по поверхні, штовхаючи рятувальний засіб перед собою або кидаючи перед собою вірьовку чи пасок.

Будьте якомога далі від ополонки (краю крижини), протягніть потерпілому палицю, жердину, чи киньте вірьовку. Якщо вірьовка чи трос закріплені на березі і не вистачає довжини, то міцно тримаючись за кінець вірьовки однією рукою, протягніть потерпілому другу руку.

Витягніть потерпілого, попросіть його працювати ногами - так буде легше витягнути його з ополонки. Коли ви його витягли. не дозволяйте йому підійматись на ноги, нехай він повзе вслід за вами до берега.

Після того, як витягнете потерпілого у безпечне місце, викличте «швидку допомогу», надайте першу допомогу, необхідну при охолодженні.

***

Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина, негайно повідомте її, що йдете на допомогу. Потім слід підкласти під себе лижі, дошку, фанеру (це збільшить площу опори) і повзти на них.

Наближатися до ополонки необхідно тільки поповзом, широко розкидаючи при цьому руки. Підповзати до краю ополонки не можна, інакше є ризик опинитися у воді. Кидати зв'язані між собою ремені, шарфи або дошки, які допоможуть врятувати людину, необхідно з відстані З—4 метрів від пролому.

Якщо ви не один, тоді, узявши одне одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і рухайтесь до пролому. Діяти необхідно рішуче й швидко, адже потерпілий швидко мерзне в крижаній воді, мокрий одяг тягне його донизу.

Подавши потерпілому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і відповзайте з небезпечної зони. Потім укрийте його від вітру і якнайшвидше доставте в тепле місце, розітріть, переодягніть в сухий одяг і дайте йому гарячого чаю.

Необхідно пам'ятати: вирушати на водойми поодинці небезпечно!

Тонкий лід зими

Перед переходом водойми льодом необхідно спочатку (якщо можливо) знайти стежку або сліди на льоду; якщо їх немає, то необхідно, ще перебуваючи на березі, визначити маршрут свого руху.

Необхідно подивитися заздалегідь, чи немає на маршруті руху підозрілих місць. При цьому слід враховувати, що поблизу кущів, очерету, під кучугурами, у місцях, де водорості умерзли в лід, останній може бути неміцним, тонким або крихким. Тому під час руху необхідно обминати ділянки, покриті товстим шаром снігу, оскільки під снігом лід тонший.

У місцях, де б'ють джерела, де швидка течія або струмок впадає в річку, слід також бути обережними, адже лід там завжди тонкий.

Необхідно обережно спускатися з берега: лід може нещільно прилягати до суші, можливі тріщини, під льодом може бути повітря.

При собі потрібно мати палицю, для того щоб перевіряти міцність льоду. Якщо після першого удару нею з'являється вода — лід пробивається, тому необхідно негайно повертатися на те місце, звідки ви починали рухатися.  Причому перші кроки необхідно робити, не відриваючи ступні ніг від льоду.

Міцність льоду ударом ноги перевіряти ні в якому разі не можна.

Переправа пішки допускається в разі, якщо товщина льоду сягає не менше, ніж 15 сантиметрів.

Заходи безпеки в разі відмороження

Відмороження — це ушкодження, викликане місцевим переохолодженням тканин організму. Виникненню відмороження сприяють вологе повітря та вітер. Причинами відмороження є шкідливий вплив низьких температур, порушення нормального кровообігу (через тісне взуття, нерухомість) тощо.

Найчастіше потерпають від холоду периферичні частини тіла: пальці ніг і рук, а також ніс, вуха, щоки.

Щоб запобігти  відмороженню необхідно поступово загартовувати організм і привчати його до холоду за допомогою ранкової фізичної зарядки, повітряних ванн, занять спортом. Ці заходи мають велике значення для профілактики відморожень.

Взуття завжди має бути цілим і сухим, воно не повинно стискати ноги, одяг має бути вільним, легким, не обмежувати рухів.

У морозну, і особливо вітряну погоду обличчя і руки рекомендується змазувати жирним кремом, несолоним салом або риб'ячим жиром; до металевих предметів слід торкатися в рукавичках.

Перша медична допомога в разі відмороження

Потерпілого необхідно помістити з будь-яким видом відмороження в тепле приміщення, дати йому гарячий чай, каву. Якщо щоки, ніс, вуха людини побіліли, необхідно розтирати їх чистою рукою доти, доки вони не почервоніють, і людина не почне відчувати поколювання.

Відморожену частину тіла слід розтирати  м'якою рукавичкою, хутряним коміром або сухою фланеллю. Ні в якому разі не можна розтирати снігом, тому що сніг не зігріває, а охолоджує відморожені ділянки та ушкоджує шкіру.

Під час розтирання потерпілий повинен намагатися рухати ушкодженою кінцівкою.

Розтирання протипоказане, якщо відморожене місце припухло або на ньому з'явилися пухирі. У такому разі необхідно накласти пов'язку з товстим шаром вати, надати потерпілому медичну допомогу.

Переохолодження організму

Причинами переохолодження організму можуть бути тривале перебування у воді або навіть короткочасне перебування у крижаній воді.

Ознаками переохолодження є озноб, тремтіння, синюшність шкіри, губів, зниження температури тіла, біль у пальцях рук і ніг, поява «гусячої шкіри», позіхання, гикавка, затьмарення свідомості. У потерпілого виникає апатія, сонливість, загальна слабкість, дихання стає поверхневим. Ступінь і швидкість переохолодження залежать від температури води та здатності організму адаптуватися до холоду. Необхідно пам'ятати: серце зупиняється за температури тіла 26 °С.

Щоб уникнути переохолодження організму,необхідно обмежувати час перебування у воді під час купання.

Ожеледиця

Перед виходом із будинку необхідно пам'ятати, що під час ожеледиці краще ходити у взутті з підошвою з мікропористого чи іншого м'якого матеріалу та без високих підборів.

Можна також перед виходом на вулицю на підбор прикріпити шматок поролону або лейкопластиру відповідного розміру, натерти підошву наждачним папером або прикріпити його на підошву, намазати підошву клеєм типу «Момент» і поставити взуття на пісок.

Ходити необхідно не поспішаючи, ноги злегка розслабити в колінах, ступати на всю підошву, руки тримати вільними.

У разі втрати рівноваги необхідно швидко присісти, що дасть змогу утриматися на ногах, руки при цьому не тримати в кишенях.

Металеві кришки люків, як правило, покриті льодом, тому їх необхідно обходити.

Слід пам'ятати, що гальмовий шлях машини під час снігопаду та в ожеледицю збільшується, тому перебігання проїжджої частини дороги під час руху автомобілів може призвести до каліцтва, а можливо, і до загибелі.

Якщо ви впали і через деякий час відчули біль у голові, нудоту, біль в суглобах, а на тілі з'явилися пухлини — необхідно терміново звернутися до лікаря в травмпункт.

Дотримання рекомендацій щодо поведінки в різноманітних ситуаціях у зимовий період сприятиме зменшенню кількості травмованих.

Диктант для учнів 5-6 класів

Правила поведінки на льоду

Зима - чудова пора вщпочинку на льоду. Скільки радощів вона приносить! Забави на ковзанах, лижах, санчатах! Тому усі ми із задоволенням зустрічаемо цю пору року, іноді забуваючи про небезпеку, яку може приховувати лід, а саме тонкий лід.

Щоб ш з ким не трапилося лиха, потрібно обережно поводитись на льоду. Найбільш небезпечна крига - перша та остання, адже така крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не витримуе маси навіть маленької дитини .

Перш ніж ступити на лід водоймища, дізнайся про товщину льодового покриву за допомогою довгої загостреної палищ (плішні) чи іншого подтбного предмета, але обов'язково легкого, який ти вільно можеш тримати в руці .Ніколи не перевіряй товщину льоду ударами ніг!

Під час руху по льоду слідкуй за його поверхнею, обходь небезпечні місця та ділянки з кущами і травою. Якщо Л1Д недостатньо міцний, негайно зупинися і повертайся назад тим же шляхом, роблячи перші кроки без відриву В1Д його поверхні.

Отже, будь обережним, не ризикуй своїм життям! Не виходь на лід без дорослих!

Диктант для учнів 11 класів

Обережно: лід!

Вкриті кригою водойми ваблять як дорослих, так і дітей. Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Кіровоградської міської ради підготувало для них поради.

Перед тим, як ступити на лід, знайдіть стежку, і рухайтеся нею. Стережіться небезпечних зон – поблизу очерету чи кущів, засніжених ділянок (під снігом лід завжди тонкий) і місць, де впадають струмки. Будьте особливо обережними, спускаючись з берега: крига нещільно з’єднується із сушею, під льодом може бути повітря.

Візьміть із собою палицю, щоб перевіряти нею міцність льоду. Якщо після першого удару палицею на кризі з’являється вода, негайно повертайтеся назад. При цьому перші кроки треба робити, не відриваючи підошов від льоду. В жодному разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги.

Якщо ви на лижах, кріплення лиж відстебніть (щоб у крайньому випадку швидко їх позбутися), палиці тримайте в руках, але петлі не накидайте на кисті рук. Рюкзак краще волочіть на мотузці. Якщо ви йдете групою, відстань між вами має бути не менше 5 метрів.

Якщо ж ви провалилися під лід, широко розкиньте руки по краях пролому. Не обламуйте краї льоду, без різких рухів вибирайтеся на кригу, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги.

Вибравшись, відкотіться, а потім повзіть у той бік, звідки ви прийшли. Незважаючи на те, що вогкість і холод штовхають вас побігти і зігрітися, будьте обережні до самого берега, а там не зупиняйтеся, поки не опинитеся в теплі.

Якщо ви стали свідком того, що на льоду провалилася людина, негайно сповістіть їй, що йдете на допомогу. Підкладіть під себе лижі, дошку, фанеру і повзіть на них, широко розкидаючи при цьому руки. До самого краю ополонки не підповзайте, інакше у воді опинитесь і ви. Кидати пов’язані ремені, шарфи або дошки треба за 3 – 4 метри від пролому. Витягайте потерпілого на лід і повзіть з небезпечної зони. Потім укрийте його від вітру і якнайшвидше доставте в тепле місце, розітріть, переодягніть у сухий одяг і напоїть чаєм.

І пам’ятайте: вирушати на водойми поодинці – небезпечно!

СИНОНІМИ

Синоніми (від гр. synōnymos — однойменний) — слова, близькі або тотожні за значенням, які по-різному називають те саме поняття. Синонімія — повний або частковий збіг значень двох чи кількох слів; подібність слів, морфем, фразеологічних одиниць за значенням при відмінності їхньої звукової форми. Синоніміка — сукупність синонімів певної мови; розділ лексикології, що вивчає синоніми. Синоніми відрізняються відтінками значень або стилістичним забарвленням чи обома цими ознаками. Напр.: хуртовина, завірюха, буран, заметіль, хуга, віхола, метелиця, сніговій, сніговійниця, сніговиця, хурделиця.

Українська мова, як загалом і всі слов'янські мови, відзначається ряснотою синонімів. Ось як зветься в українській мові лінія зіткнення неба з землею: обрій, горизонт, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид. Для поняття «завдавати ударів» українська мова має такі слова: бити, бичувати, шмагати, періщити, шпарити, сікти, стьобати, батожити, маніжити, чесати, чухрати, дубасити, духопелити, бухати, гатити, гамселити, гателити, голомшити, колошматити, лупити, лупцювати ..

Сукупність одиниць мови, співвідносних між собою при позначенні тих самих явищ, предметів, ознак, дій, називається синонімічним рядом. Наприклад, «спілкуватися за допомогою мови» — говорити, казати, мовити, ректи, розмовляти, балакати, гомоніти, базікати, патякати, верзти, теревенити, мимрити, плести, молоти, бевкати, бовкати, бубоніти, белькотати, джеркотіти, жебоніти... У складі синонімічного ряду виділяється якесь одне слово, семантично наймісткіше і таке, що не має додаткових стилістичних характеристик. Воно зветься основним (стрижневим, опорним) словом синонімічного ряду. Це семантична домінанта — один із членів ряду, що обирається як представник головного значення, підпорядковує додаткові значення. Напр.: високий, довготелесий, чугуївська верста.

Значеннєві стосунки між складниками синонімічного ряду досить різноманітні. Такий ряд об'єднує: а) слова з ширшим і вужчим обсягом поняття (письменник-прозаїк, поет, філолог-мовознавець, літературознавець); б) слова різних історичних епох (cупліка — скарга, наймичка — хатня робітниця); в) питомі слова, що виступають синонімами до слів іншомовного походження (рецензія — відгук, дискусія — обговорення, сільськогосподарський — аграрний, відсоток — процент, тло — фон); г) слова літературної мови й діалектизми (півень — когут, гарний — файний, штани — ногавиці); ґ) стилістично нейтральні і стилістично марковані слова (солдат — воїн, батьківщина — вітчизна, приїхати-прибути, очі — баньки, обличчя — пика, синець — фінгал).

Наведені приклади є зразками лексичних синонімів, тобто подібності чи тотожності слів за значенням. Але коли йдеться про синоніміку в широкому розумінні, треба розглянути й інші типи синонімів, крім лексичних. Морфологічні синоніми — це варіанти форм слів на позначення того самого поняття: гуляє — гуля, співає — співа, літає — лита, питає — пита, стрибає — стриба, лунає — луна. Перші компоненти цих синонімічних пар нейтральні з погляду літературної нормативності, другі теж літературні, але з обмеженим діапазоном уживання (поезія, розмовна мова). Або що:ходить, носить, робить, бачить, любить і ходе, носе,робе, баче,любе, де в першому ряду стоять літературні варіанти, а в другому — діалектні. Форми прикметників на зразок синьому — синім, білому — білім, великому — великім.

Синтаксичні синоніми — різні синтаксичні конструкції, вживані для вираження тієї самої думки: для створення (нейтральний варіант із відтінком книжності), щоб створити (нейтральний варіант), з метою створення (книжно-офіційний варіант);замість того, щоб написати (зробити, вивчити) — замість написати (зробити, вивчити). Напр.: Замість того, щоб критикувати інших, візьми та й зроби сам. — Замість критикувати інших, візьми та й зроби сам. Порівняно з нейтральним першим реченням друге має розмовне забарвлення. Одним із виявів синтаксичної синонімії є паралельне вживання сполучникових та безсполучникових речень: Я їду працювати в Одесу, бо дуже люблю це місто. — Я їду працювати в Одесу — дуже люблю це місто.

Словотвірна синонімія — наявність префіксально-суфіксальних утворень, наділених різними семантико-стилістичними відтінками: писав, написав, понаписував, попописав, темніти — темнішати; біліти — білішати; їсти, їстки, їстоньки; спати, спатки, спатуні, спатунечки.

Фразеологічні синоніми — варіанти фразеологічних одиниць на позначення того самого поняття. Так, на поняття «бути байдужим до чогось» — тримати нейтралітет, моя хата скраю, про мене — хай вовк траву їсть, наше діло півняче: проспівали, а там хоч не розвидняйся. Про розумово неповноцінну людину кажуть: не сповна розуму, губляться ключі від розуму, вискакують клепки, не варить баняк, у голові літають джмелі, замість мозку росте капуста, нема лою під чуприною.

На ґрунті української мови можна говорити й про синоніми фонетичного плану, які є одним із важливих засобів створення милозвучності нашої мови. Фонетичні синоніми, точніше, дублети — різні форми того самого слова, що з'являються внаслідок чергування голосних і приголосних, наявності чи відсутності протетичних (приставних) приголосних або голосних: імення — ймення, іти — йти, учитель — вчитель, уже — вже, узяти — взяти, імла — мла, іржа — ржа.

Спільність значення синонімів пояснюється тим, що вони називають одне поняття. Сутність синонімів визначається наявністю в них різних відтінків значення. В залежності від того, якими ознаками синоніми відрізняються один від одного, вони поділяються на ідеографічні й стилістичні. Ідеографічні (значеннєві) синонімивідрізняються відтінками значення (дивувати, вражати, приголомшувати, потрясати). Ці синоніми забезпечують можливість передавати відтінки того самого поняття, оскільки на його позначення існує кілька слів: дивувати — «викликати подив незвичайністю» («Вродою все я село дивувала».— Я.Щоголів), вражати—«викликати подив або захоплення надмірним виявом чогось» («Її вражала розкішна картина осінньої природи». — М.Коцюбинський), приголомшувати — «справляти надзвичайно сильне враження» («Несподіване лихо приголомшило Гната».— М.Коцюбинський),потрясати — «глибоко зворушувати, хвилювати до глибини душі» («Зойк материнського серця потряс його сильніше за вибух».— Я. Баш). Візьмімо ще один синонімічний ряд: відомий, видатний, знаменитий (славнозвісний), де відомий (напр.: учений) підкреслює те, що він не рядовий, а досить популярний; видатний має порівняльний характер, знаменитий (славнозвісний) те саме, що перші два разом узяті, але набагато вищою мірою. Палати й горіти означають «давати жар», але перше слово називає дію більш інтенсивно. Стилістичні синоніми характеризуються закріпленістю за певним стилем і більш або менш виразним емоційним забарвленням. З-поміж синонімів ознаки й симптоми перше слово нейтральне, друге має забарвлення книжності, науковості (це не просто ознака, а сукупність ознак, характерний вияв якогось явища). У синонімічному ряду осягати, розуміти, метикувати перше слово книжне, друге нейтральне, третє розмовне.

Синоніміка однієї мови не завжди відповідає синоніміці іншої мови. Порівняймо ці розряди лексики в українській та російській мовах. Оскільки мови споріднені, вони мають багато спільного і в синоніміці, але цілковитої тотожності немає. Неуважність до синонімічних особливостей першотвору й оригіналу може спричинити різні неточності, помилки. Для прикладу візьмемо речення з роману О. Гончара «Прапороносці» в оригіналі і в перекладі російською мовою: «Назустріч Чернишеві скакав охляп на баскому коні якийсь піхотинець без пілотки, з рідкою сірою борідкою» — «Навстречу Черньшу скакал без оглядки на разгоряченном коне какой-то пехотинец без пилотки, с редкой серенькой бородкой». (Українське охляп означає «їхати без сідла», баский — не «разгоряченный», а «лихой, резвый».) Є кілька українських перекладів вірша М. Лермонтова «Вьіхожу один я на дорогу», рядок з якого майже в усіх варіантах звучить так: «Спит земля в сияньи голубом» — «Спить земля усяйві голубім». М. Рильський дещо порушив лексичну точність: «Спить земля впромінні голубім», але краще зберіг ритмомелодику. Отже, слід розмежовуватисиноніми мови й синоніми мовлення.

Усі слова, крім останнього прикладу, є синонімами мови, загальномовними, бо їхні синонімічні зв'язки не залежать від жодного контексту. Напр.: стародавній, давній, старовинний, старожитній, прадавній, одвічний, предковічний. Слова, що вступають у синонімічні стосунки лише в певному контексті, називаються контекстуальнимисинонімами. Вони часто вживані в художній літературі, рідше — у публіцистиці, де використовуються для створення яскравих образів, передають світобачення автора, його індивідуальну манеру. До наведеного ряду слів з опорним давній поза контекстом не можна віднести лексему сивий, але вжите в такому лексичному оточенні воно стає їхнім контекстуальним синонімом: «Кожен кілометр шляху — історія: сива, ще до нашої ери, і новіша, часів панування тут Великих Моголів» (В. Минко). Так само і слово проміння набуває синонімічних зв'язків зі словом сяйво в наведеному перекладі М. Рильського.

З-поміж синонімічної лексики виділяються слова цілком тотожні щодо свого лексичного значення й емоційно-експресивного забарвлення. В основному це нейтральна лексика: пейзаж, краєвид, ландшафт; кавалерія, кіннота; процент, відсоток; борошно, мука; майдан, площа; аплодисменти, оплески. Це абсолютні синоніми (лексичні дублети). Вони з'являються в мові а) внаслідок взаємодії літературної мови та діалектів (стрічка — бинда, чорногуз — бусол — лелека); б) внаслідок словотворчих процесів (офіційний — офіціальний, учбовий — навчальний, роковини — річниця); в) як результат співіснування запозичених і питомих слів (індустрія — промисловість, експлуатація — визиск, бібліотека — книгозбірня, біографія — життєпис, красоля — настурція, голкіпер — воротар, горизонт — обрій, аероплан — літак, паралельний — рівнобіжний, дескриптивний — описовий). Абсолютні синоніми або розподіляються між стилями, отже, перестають бути абсолютними (з синонімічної пари півники — ірис перше вживається в усному мовленні, в художній літературі та публіцистиці, друге — в науковій літературі), або один із них відходить у пасивний запас. Наприклад, аплодисменти, учбовий,офіціальний у сучасній літературній мові вийшли з широкого вжитку, поступившись місцем словам оплески, навчальний, офіційний.

Лексична синонімія тісно пов'язана з багатозначністю. Однозначні слова синонімізуються в повному обсязі (райдуга — веселка, блакитний — голубий, парус — вітрило), багатозначні вступають у синонімічні зв'язки в одному, в кількох, але не в усіх значеннях (тихий (спів, голос) — неголосний, приглушений; тихий (натовп, місто, вулиця) — негомінкий, негаласливий; тихий (гомін, хода) — беззвучний, безгучний; тихий (юнак, пасажир) — мовчазний, сумирний; тихий (сон, життя) — безтурботний, спокійний; тихий (плин, течія, їзда) — повільний, неквапний, неквапливий), тобто багатозначне слово може перебувати в складі кількох синонімічних рядів. Отже, синоніми, взаємозамінні в одному значенні, втрачають цю властивість при співвіднесенні з іншими значеннями.

Українська синоніміка, як і синоніміка будь-якої мови, створювалася впродовж історичного розвитку мови. Насамперед виникнення синонімів пов'язане з ходом пізнання людиною навколишнього світу, з дедалі глибшим осягненням ознак, властивостей, рис предметів і явищ. У процесі пізнання виникає потреба не тільки назвати якесь явище, а й висловити свою думку про нього, виявити ставлення до нього. Так виникають синоніми ідеографічні й стилістичні. Синоніміка збагачується також словами іншомовного походження (атеїст — безбожник, унікальний — рідкісний, екземпляр — примірник, біном — двочлен, дисперсія — розсіяння). Синонімічні ряди зростають і внаслідок розвитку багатозначності: пильний (уважний), пильний (терміновий, невідкладний), пильний (старанний), пильний (наполегливий).

Уміле й доречне використання синоніміки — один з найважливіших показників майстерності письменника, публіциста, оратора. На основі синонімії будуються такі стилістичні явища, як перифраза (перифраз) — описовий зворот мови, за допомогою якого передається зміст іншого слова не прямо, а через характерні ознаки: чарівниця українського кону (Марія Заньковецька), хитрюща згубниця курей (лисиця) таевфемізм — слово або вислів, що пом'якшує або завуальовує зміст сказаного: ви помиляєтеся, ваші слова не зовсім відповідають істині (замість ви брешете); заснути навіки замість померти; міні-зачіска (жарт.) замість лисина.

Синонімія якнайкраще репрезентує лексичне багатство мови і є невичерпним джерелом стилістики.

Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів,

В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; за ред. О.Д. Пономарева. -

4-те вид. - К.: Либідь, 2008

Орфографічні правила переносу

Частини слів з одного рядка в другий слід переносити за складами: гай-ка, зо-шит, книж-ка, ко-ло-дязь, паль-ці, са-дів-ник, Хар-ків.

При цьому:

1. Не можна розривати сполучення літер дж, дз, які позначають один звук. Отже, переносити можна лише так:ґу-дзик, хо-джу. Якщо дж, дз не становлять одного звука (це буває, коли д належить до префікса, а ж або з — до кореня), то їх слід розривати: над-звичай-ний (а не на-дзвичайний), під-жив-ляти (а не пі-дживляти).

2. Апостроф і м'який знак при переносі не відокремлюються від попередньої літери:

бу-р’ян (а не бур-’ян), кіль-це (а не кіл-ьце), Лу-к’ян (а не Лук-’ян), низь-ко (а не низ-ько).

3. Одна літера не залишається в попередньому рядку й не переноситься в наступний:

ака-де-мія (а не а-кадемія), Ма-рія (а не Марі-я), олі-вець (а не о-лівець).

Відповідно не можна поділяти на частини для переносу такі двоскладові слова, як:

або, моя, око, шия тощо.

4. При переносі складних слів не можна залишати в кінці рядка початкову частину другої основи, якщо вона не становить складу:

багато-ступінчастий (а не багатос-тупінчастий), восьми-гранний (а не восьмиг-ранний), далеко-східний (а не далекос-хідний).

5. Не можна розривати ініціальні абревіатури, а також комбіновані абревіатури, які складаються з ініціальних скорочень цифр:

АЕС, ЛАЗ-105, МАГАТЕ, МАУ, НТШ, УАПЦ.

6. У решті випадків, які не підходять під викладені вище правила, можна довільно переносити слова за складами:

Дні-про й Дніп-ро, Оле-ксандра й Олек-сандра, се-стра й сест-ра.

Це правило поширюється й на суфікси:

бли-зький і близь-кий, видавни-цтво, видавниц-тво й видавницт-во, гре-цький і грець-кий, убо-зтво,убоз-тво й убозт-во, суспільс-тво й суспільст-во.

Бінарний урок як форма реалізації міжпредметних зв'язків

Бінарні уроки - одна з форм реалізації міжпредметних зв'язків і інтеграції знань з кількох предметів. Це нетрадиційний вид уроку. Бінарний урок по своїй природі є однієї з форм проекту, а саме, звичайно це межпредметный, внутрішній короткостроковий чи середньої тривалості проект. Бінарні уроки дозволяють інтегрувати знання з різних областей для рішення однієї проблеми, дають можливість застосувати отримані знання на практиці. Доцільність інтеграції виробничого навчання з іншими предметами вже не раз відзначалася в методичній літературі.

До загальних цілей бінарних уроків можна віднести: вивчення предметів на четвертому рівні системності знань; розвиток співробітництва педагогів; формування в учнів переконання в зв’язності предметів, у цілісності світу.

Психологічна і методична сумісність викладачів грає не останню роль у підготовці і проведенні бінарного уроку. У якій послідовності йде підготовка до проведенню бінарних уроків? У залежності від змісту програмного матеріалу кожен урок має свої особливості і не може будуватися по встановленому шаблоні. Але існують загальні вимоги до заняття виробничого навчання будь-якої професії, які варто дотримувати. До таким відносять:

            - органічна єдність виховання і навчання;

            - досягнення конкретних навчальних цілей;

          - застосування різноманітних методів навчання з дотриманням принципів індивідуального підходу до учнів.

Важливим етапом підготовки бінарного уроку є спільне, ретельне планування.

Урок поділяється на доповнюючі друг друга частини, при цьому необхідно уникати дублювання. Висувається проблема дослідження, група поділяється на підгрупи, що займаються пошуком інформації, фактів і аргументів, необхідних для проведення дослідження, оформленням результатів. Майже завжди на цьому етапі учні випробують необхідність у додатковій літературі (інформації) по темі. Задача викладача на даному етапі - допомогти учнем вибрати найбільш раціональні прийоми і способи виконання завдання.

Звичайно бінарні уроки проводяться на етапі творчого застосування матеріалу, і на таких уроках зважуються цікаві, практично значимі і доступні учнем проблеми на основі міжособистісної взаємодії. Результати роботи мають практичну цінність.

Бінарні уроки вимагають великої підготовки, як викладачів, так і учнів, тому їх неможливо проводити часто. Але такий урок, проведений не заради зовнішнього ефекту, а для систематизації знань, формування переконань у зв’язности предметів і цілісності світу, є важливим етапом у формуванні світогляду що учиться, розвитку його мислення.

Як одна з форм проекту, бінарні уроки:

            - служать засобом підвищення мотивації вивчення, тому що створюють умови для практичного застосування знань;

            - розвивають  навички самоосвіти, тому що велику частину підготовки до уроку учні здійснюють самостійно і в позаурочний час;

            - розвивають аналітичні здібності і винахідливість;

            - володіють величезним виховним потенціалом;

            - на бінарних уроках відбувається перенос уміння в нові області, що  не вивчалися раніше, що допомагає учнем приймати рішення творчих виробничих ситуацій.

Ціль бінарного уроку - створити умови мотивованого практичного застосування знань, навичок і умінь, дати можливість побачити результати своєї праці й одержати від них радість і задоволення.

В проведенні бінарного уроку приймають участь кілька викладачів. Часто ця технологія використовується під час лекції. Лекцію можуть проводити  два викладача різних предметів. Починає лекцію один викладач, який розкриває загальні питання. Потів інший викладач вже на конкретних прикладах закріплює матеріал.

Проведення бінарної лекції може проводитись по іншому сценарію. Перший викладач викладає своє бачення рішення якоїсь проблеми чи ситуації, інший вислуховує і по закінченню задає питання, доповнює, заперечує (питання також можуть задавати учні) Потім вони міняються місцями.

Інтегроване навчання має на увазі  проведення бінарних уроків і уроків із широким використанням межпредметных зв'язків.

Типи і форми інтегрованих уроків

Тип уроку: урок формування нових знань

Уроки формування нових знань конструюються у формах:

урок-лекція;

урок-подорож;

урок-експедиція;

урок-дослідження;

урок-інсценівка;

навчальна конференція;

урок-екскурсія;

мультимедіа - урок;

проблемний урок.

Структура уроку містить наступні етапи: організаційний, постановки мети, актуалізації знань, уведення знань, узагальнення первинного закріплення і систематизації знань, підведення підсумків навчання, визначення домашнього завдання й інструктажу з його виконання.

Ціль уроку формування знань - організація роботи з засвоєння ними понять, наукових фактів, передбачених навчальною програмою.

Задачі:

освітні: познайомити; дати представлення; навчити читання й аналізу карт, схем; активізувати пізнавальну активність; розкрити типові риси і.т.д.

виховні: виховання почуття любові до Батьківщини ; гордості за свій край; формування екологічної культури; эстетическое виховання і т.д.

розвиваючі: продовжити розвиток уміння аналізувати , зіставляти, порівнювати, виділяти головне, установлювати причинно-наслідкові зв'язки; приводити приклади , формувати уміння роботи з літературою , картами, таблицями , схемами і т.д.

Варто розділяти традиційний і сучасний уроки.

Традиційний урок вирішує загальноосвітню задачу - озброїти учнів знаннями і будується в основному на пояснювально-ілюстративному методі. На такому уроці широко застосовуються наочні приладдя , організується спостереження й опис побаченого.

Сучасний урок формування знань на основі сполучення різноманітних методів і засобів навчання вирішує комплекс задач. Використовуються як пояснювально-ілюстративні, так і частково пошукові, дослідницькі методи навчання, дискусія, різноманітні джерела знань, програми телебачення, кінофрагменти, магнітофонні записи, мультимедійні курси, інтернет-технології , інші технічні засоби навчання і контролю. Широко використовуються також різноманітні форми роботи: групова, фронтальна, ланкова, парна, індивідуальна.

На таких уроках створюється більше можливостей для рішення пізнавальних задач, висловлення пропозицій реалізації творчого потенціалу, словом, створюються умови для повного розвитку особистості учня.

Різновидами уроку формування нових знань є також уроки формування й удосконалювання знань, уроки закріплення й удосконалювання знань, уроки формування нового проблемного бачення. Тоді до перерахованих форм уроку можна додати семінар, заключну конференцію, заключну екскурсію.

Тип уроку: урок навчання умінням і навичкам

Урок навчання умінням і навичкам передбачає форми:

урок-практикум;

урок-твір;

урок-діалог;

урок - ділова чи рольова гра;

комбінований урок;

подорож;

експедиція і т.д.

Структура уроку включає етапи: організаційний, постановки мети, перевірки домашнього завдання й актуалізації знань, виконання задач стандартного типу, потім реконструктивно-варіативного типу, творчого типу, контролю сформованості умінь і навичок, визначення домашнього завдання.

Спочатку учні займаються відтворюючою діяльністю. Потім виконують завдання, що вимагають володіння узагальненими уміннями й елементами переносу знань і способів діяльності в нові ситуації. На цьому етапі застосовується диференційовано-групова форма навчання. Далі - виконання творчих задач, а наприкінці  уроку - творча діяльність.

Ціль даного типу уроку - виробити в учнів визначені уміння і навички, передбачені навчальною програмою.

Задачі:

Освітні : познайомити; дати представлення; виробити уміння; навчити володіння прийомами ; поглибити знання

виховні: показати роль; втягнути в активну практичну діяльність; сприяти вихованню природо- і культуроохранного, екологічної свідомості; створювати об'єктивну основу для виховання і любові до рідного краю; удосконалювати навички спілкування.

розвиваючі: навчити працювати з додатковою літературою й іншими джерелами інформації; готувати доповіді; виступати перед аудиторією, формування критичного мислення; уміння аналізувати, виділяти головне, узагальнювати і робити висновки.

На уроці формування умінь і навичок як  основні джерела знань використовуються підручники, збірники задач, набори роздавального і дидактичного матеріалу, мультимедіа, інтернет-технології. Керуючи навчальною діяльністю учнів, учитель широко користається методами стимулювання, оперативного контролю. Тут особливо чітко реалізуються коригувальні і контрольні функції уроку, що сприяють організації навчальної діяльності школярів з найбільшої продуктивністю. Цей урок дозволяє здійснювати широку диференціацію навчання. Учні виконують завдання з урахуванням навчальних можливостей і завдяки цьому просуваються до мети оптимальним темпом.

Конструкція уроку дозволяє включати учнів у різні види парної, групової й індивідуальної роботи, що займають велику частину його часу. Можливо прибігати до індивідуалізованої та індивідуалізовано-групової форми навчання.

Цей урок володіє великим виховним потенціалом, що реалізується не тільки за рахунок ефективного використання ідейного змісту навчального матеріалу, але і за рахунок організації раціонального спілкування і колективної роботи, у процесі яких створюються умови для прояву учнями турботи друг про друга, надання допомоги і підтримки. Взаємний контроль, здійснюваний при цьому, сприяє розвитку самоконтролю. Так зважуються розвиваючі задачі.

На сполученні ланок закріплення знань, формування умінь і навичок конструюється урок удосконалювання знань, умінь і навичок. На цьому уроці учні, спираючи на попередні знання, розвивають їх, учаться їх застосовувати в різних ситуаціях. Йде процес осмислення знань, вироблення умінь і навичок.

На таких уроках панують практичні методи навчання, а по характері пізнавальної діяльності перевага віддається частково-пошуковим, репродуктивним методам.

Діяльність учителя специфічна. Спланувавши роботу учнів заздалегідь, він здійснює оперативний контроль, робить допомогу, підтримку і вносить корективи в їхню діяльність.

Тип уроку: застосування знань на практиці

Основні форми уроків даного типу:

рольові і ділові ігри;

практикуми;

уроки захисту проектів;

подорож;

експедиція і т.д.

Структура уроку має на увазі етапи: організаційний, постановки мети, перевірки домашнього завдання й актуалізації знань, оперування  знаннями, уміннями і навичками при рішенні практичних задач, складання звіту про виконання роботи, визначення домашнього завдання. На цьому уроці учні, ґрунтуючись на раніше придбаних знаннях, займаються практичною діяльністю. Спочатку перевіряється виконання домашнього завдання, потім розбирається теоретичний матеріал з метою актуалізації знань. Після цього учні включаються у виконання конструктивних завдань, що мають яскраво виражену практичну спрямованість.

Ціль даного типу уроку - застосування знань на практиці.

Задачі:

освітні: навчити застосовувати отримані знання на практиці; оперувати наявним потенціалом у конкретній ситуації; закріпити уміння і навички роботи з :; навчити відстоювати свою точку зору; закріпити уміння виділяти проблеми.

виховні: втягнути в активну діяльність; формувати культуру, у тому числі й екологічну, формувати гуманні якості особистості учнів; удосконалювати навички спілкування.

розвиваючі: удосконалювати уміння роботи з джерелами знань; удосконалювати навички аналізу, узагальнення і т.п.; уміння виступати і захищати свою точку зору; розвивати творчі здібності; розвивати комунікативні навички роботи в групах; розвивати пізнавальний інтерес до навколишнього життю.

Уроки застосування знань на практиці будуються на сполученні парної, фронтальної, групової й індивідуальної роботи. Включення учнів у різноманітні види колективної роботи сприятливо позначається на формуванні гуманних якостей особистості. Навчальна діяльність, що розвивається під кутом рішення задач творчого характеру, сприяє їхньому ефективному розвитку.

На цих уроках, мобілізуючи теоретичні знання, діти включаються в експериментальну, дослідницьку, пошукову і частково-пошукову діяльність. У цьому їх висока розвиваюча роль. У дітей формуються наукові погляди, цілісний світогляд.

Тип уроку: урок повторення, систематизації й узагальнення знань, закріплення умінь

Цей урок має самі великі можливості інтеграції і реалізації межпредметных зв'язків.

Форми даного типу уроку:

повторювально-узагальнюючий урок;

диспут;

гра (КВВ, Щасливий випадок, Поле чудес, конкурс, вікторина);

театралізований урок ;

урок-удосконалювання;

заключна конференція;

заключна екскурсія;

урок-консультація;

урок-аналіз контрольних робіт;

оглядова лекція;

оглядова конференція;

урок-бесіда.

Структура уроку будується на сполученні етапів : організаційного, постановки мети, оперування знаннями і способами діяльності в стандартних і нестандартних ситуаціях, підведення підсумків і формулювання висновків, визначення і роз'яснення домашнього завдання.

Ціль - більш глибоке засвоєння знань, високий рівень узагальнення, систематизації.

Такі уроки проводяться при вивченні великих тим  чи програми наприкінці навчальної чверті, року. До них можна віднести підсумкові уроки.

Задачі:

освітні: виявити якість і рівень оволодіння знаннями й уміннями, отриманими на попередніх уроках по темі :, узагальнити матеріал як систему знань.

виховні: виховувати загальну культуру, естетичне сприйняття навколишнього; створити умови для реальної самооцінки учнів, реалізації його як особистості.

розвиваючі: розвивати просторове мислення, уміння класифікувати , виявляти зв'язку, формулювати висновки; розвивати комунікативні навички при роботі в групах, розвивати пізнавальний інтерес; розвивати уміння пояснювати особливості:, закономірності:, аналізувати:, зіставляти:, порівнювати: і т.д.

На уроці повторення і систематизації знань учні включаються в різні види діяльності. Проводяться бесіди, дискусії, лабораторні роботи, практикується виконання завдань, рішення задач. На цих уроках, поряд з бесідою включаються короткі повідомлення учнів, виступу з усними рецензіями на окремі статті, книги, присвячені  питанню, що розбирається.

Ефективність уроку залежить від того, наскільки широко використовуються на ньому різні види репродуктивно-пошукової, частково пошукової, творчої діяльності школярів. Він не досягає своєї мети, якщо віддається перевага звичайної відтворюючої діяльності. Учитель готує задачі творчого характеру, що дозволяють по-новому глянути на раніше вивчене . Розвиваюча функція при цьому

переносити, згортати і систематизувати знання.

Урок повторення й узагальнення знань дозволяє застосовувати групову форму навчальної роботи. Різні групи учнів можуть включатися у виконання різних завдань з тією метою, щоб потім повніше освітити різні питання раніше вивченого матеріалу. При такій організації навчальної роботи школярі переконуються в перевазі колективних форм навчальної діяльності. На цих уроках відновлюються знання, попереджується забування. Їхній розвиваюча функція виявляється через способи аналізу, систематизації матеріалу. Виховні задачі зважуються не тільки через методи, зміст навчального матеріалу, але і через організацію колективної діяльності учнів.

Тип уроку: урок контролю і перевірки знань і умінь

Оперативний контроль на уроках здійснюється постійно, але для докладного контролю конструюються спеціальні уроки.

Форми уроку:

урок-залік;

вікторина;

конкурси;

огляд знань;

захист творчих робіт, проектів;

творчий звіт;

контрольна робота;

співбесіда.

Ціль уроку контролю знань і умінь - здійснити контроль навчання, продовжити систематизацію знань, виявити рівень засвоєння матеріалу, сформованості умінь і навичок.

Задачі:

освітні: виявити якість і рівень оволодіння знаннями й уміннями, отриманими на уроках теми :, узагальнити матеріал, як систему знань, перевірити здатність до творчого мислення і самостійної діяльності, закріпити уміння працювати з тестовими завданнями.

виховні: сприяти формуванню відповідального відношення до навчання, готовності і мобілізації зусиль на безпомилкове виконання завдань, виявити найбільшу активність у їхньому виконанні; виховати культуру навчальної праці, навичок самоосвіти, ощадливої витрати часу.

розвиваючі: розвити логічне мислення, пам'ять, здатність до аналізу і синтезу; формувати навички самоконтролю, навички роботи в колективі (при використанні колективної роботи).

У залежності від використовуваних форм навчальної роботи виділяють уроки комплексного, усного і письмового контролю знань, умінь і навичок, а так само контролю програмованого по електронних підручниках і посібникам.

Технології впровадження бінарних уроків розроблені на середньому рівні. Не всі можливості даної технології вже описані.

Технологія передбачає обов’язкову підготовку з боку педагогів і може займати багато часу. Бінарні уроки не можуть застосовуватися часто в педагогічній діяльності, бо вони досить складні у підготовці. Протипоказаннями у застосуванні бінарних уроків є несогласованість, несумісність педагогів.

Тексти  для диктантів в 5 – 9 класах

Диктант « Перевір себе»

         Пояснити правопис м’якого знака, апострофа

         Найголовніша типова помилка полягає в тому, що людина  залежна від шкідливих звичок, гадає, що у будь – яку хвилину вона може взяти себе в руки та кинути приймати шкідливі речовини. Але досвід показує, що це не так. Тому ні з якого приводу, ні з цікавості, ні з хоробрості, не з почуття товариства не піддавайся шкідливим звичкам!

         Вибирай здоровий спосіб життя! Пам’ятай! Алкоголь і наркотики вбива-ють тебе! Це страшна і руйнівна хвороба, яка майже не лікується. Боріться за здорове життя! Тому головним девізом у кожного з нас повинен бути: постій-ний контроль і аналіз власних вчинків!

Пояснювальний диктант

         Пояснити правопис слів з подвоєними приголосними звуками

         Дбай про фізичну культуру. Це базис здорового способу життя. Фізична культура спрямована на підвищення захисних сил організму, його життєвого тонусу, нормалізації функції органів і систем. Оптимальне щоденне фізичне навантаження організму, забезпечує його повноцінну й збалансовану діяль-ність.

         Найкращий час для занять фізичними вправами – це за годину після

обіду та не пізніше ніж дві години до сну. Ввечері, після приготування уроків, бажано просто прогулятися на свіжому повітрі. Це сприятиме міцному сну.

Диктант по пам’яті

         Визначити іменники та дієслова 

         Біг сприяє розвитку легенів, укріплює серцевий м’яз, сприяє обміну речо-вин,  позитивно впливає на нервовий стан. Бігу необхідно приділяти як міні-

мум  2 рази в тиждень. Час занять бажано вибирати один і той же.

         Організм звикає до навантажень у відповідний час – і через деякий  час сам нагадуватиме про це.

Коментований диктант

         Написання слів з подвоєними приголосними звуками, правопис ь, ьо, апострофа

         Плавання покращує діяльність серцево – судинної системи,  органів ди-хання, обмін речовин, виправляє сколіоз ( викривлення хребта ). Під час пла-вання розвивається рухливість суглобів, швидкість реакції і координації рухів, зміцнюються м’язи рук, ніг, тулуба. Млявих людей тонізує, збадьорює, а роз-дратованих заспокоює.

Диктант « Перевір себе»

Визначити слова з уподібненням приголосних звуків. Пояснити правопис

м’якого знака

         Футбол, баскетбол, і волейбол зміцнюють кістки й суглоби. Ці ігри  по-требують великого фізичного напруження. Щоб їх грати потрібно мати особли-ву витривалість, велику тренованість швидко бігати.

         Теніс і бадмінтон – вчать концентрації й координації. Ці ігри підвищують фізичну силу людини, сприяють оздоровленню організму, покращують настрій.

         Початківцям слід обмежувати час гри до 1 години.

Диктант по пам’яті

         Визначити іменники

          Основою здорового способу життя є особиста гігієна. Це комплекс за-ходів, спрямованих на збереження та зміцнення здоров’я шляхом дотримання

гігієнічних вимог у повсякденному житті людини. У сферу особистої гігієни

входять: гігієна тіла і ротової порожнини, гігієна фізичного виховання і загар –

товування, гігієна відпочинку і сну, гігієна одягу та взуття, запобігання шкідли-вих звичок.

                                              

                                               Міні – диктант

         Пояснити правопис прислівників. Визначити в словах день, їжі, трьох,

більше кількість букв і звуків

         Щоб зуби зберегти здоровими, чистити їх необхідно двічі на день  після прийому їжі зранку і ввечері перед сном протягом трьох хвилин. У профілак-тичних цілях більше вживай тверду їжу: яблука, моркву, листя капусти. Міняй зубну щітку один раз в три місяці. Раз у півроку відвідуй стоматолога.

Міні – диктант

         Визначити слова з уподібненням приголосних звуків

         Не рекомендується купатися, якщо різниця температури повітря і води складає 10 градусів і більше. Для судин шкідливий різкий перепад температур, вони не встигають адаптуватися. І не намагайтеся відразу перепливти  Чорне море до протилежного берега. Купальний сезон починайте поступово. У перші дні відпочинку безпечніше плавати біля берега.

Міні – диктант

         Записати числівники словами, визначити відміни іменників

         Щоб зір не погіршувався, дотримуйтесь « зорового режиму» - читайте на відстані 30 – 40 сантиметрів. Від тексту, через 40 хвилин роби перерву на 10 – 15 хвилин. Вживай моркву, молоко, сир, зелень, цитрусові – основні  джерела вітамінів для підтримки зору.

                   Намагайтеся підтримувати свій організм у належному стані, навіть

коли почуваєшся здоровим. Для зміцнення імунітету потрібно більше відпочи-вати, харчуватися збалансованою їжею, включати у свій раціон лимони, мед, зе-

лений чай та хоча б півзубчика часнику.

Міні – диктант

         Записати числівники словами, визначити дієвідміну дієслів

Очі

         Очі – це орган зору, за допомогою якого людина бачить. Пам’ятайте, що зір легко зіпсувати. Не можна працювати при поганому освітленні. Світло повинно падати на робоче місце зліва. Книжка або зошит мають бути на відстані 35 сантиметрів від очей. Прочитавши 20 хвилин, зробіть перерву, щоб очі відпочили.  

( З журналу )

Зорово – слуховий диктант

         Правопис м’якого знака, подвоєння приголосних звуків

         Тварини – наші лікарі та психологи, рибки заспокоюють нерви, знімають втому, покращують загальне самопочуття та настрій. Заняття та гра з собакою мобілізують рухові функції, розвивають моторику, пробуджують бажання спіл-куватись. Пташки: папуги, канарки позитивно впливають на нервову систему, заспокоюють, розраджують, вирівнюють дихання і серцевий ритм.

Диктант « Перевір себе»

Їжа – джерело енергії

         Щоб працювати, вчити уроки, бігати, стрибати, сміятись, гратись, ку-патись, спати – необхідна енергія ( сила )… Звідки вона береться?

         Енергія виробляється організмом людини з їжі. Їжа є джерелом енергії, як пальне для двигуна автомобіля, тепловоза, літака або ракети. Разом з тим завдяки їжі наш організм підтримує постійну температуру. Їжа потрібна для організму і як будівельний матеріал.

         Отже, щоб працювати, вчитись, бути здоровим, необхідно їсти.

Коментований диктант

         Пояснити правопис м’якого знака, ьо йо, подвоєння приголосних звуків

Комора вітамінів

         Декілька тисяч років тому людина познайомилася з морквою. Наші пред-ки помітили, що коли жувати моркву, то зуби стають білими і міцними. Пахуче насіння мандрувало в кишенях, у торбинках, вузликах від берегів Середземного моря по всьому світу. Набираючись сили від землі і сонця, морква стала солод-кою і червоною. Усі полюбили цю рослину. Той, хто вживає моркву, мало хво-ріє, краще бачить, має гарну шкіру і волосся. Тож  їжте моркву і будьте здоровими.

Міні – диктант

         Визначте час та дієвідміну дієслів

Корисні поради

         Два – три рази на рік відвідуйте лікаря для перевірки загального стану здоров’я. Здорові зуби бувають у здорових людей.

                   Споживайте багато овочів, свіжих фруктів, м’ясо, рибу, яйця.

                   Обов’язково треба чистити зуби після сніданку та після вечері.

                   Не їжте багато цукерок! Достатньо однієї на день.

                   Кілька разів на рік відвідуйте зубного лікаря!

( З журналу )

Коментований диктант

         Правопис м’якого знака, подвоєння приголосних звуків

Отруєння грибами

         Українська кухня багата грибними стравами. Їстівних грибів понад 30 видів. І є декілька умовно їстівних. Під час збирання виникає азарт, і пильність зникає. Ось чому щосезону гинуть десятки людей. Лікувати отруєння гри-бами дуже важко.

                   Найбільшу загрозу для життя людини становить бліда поганка, опеньки несправжні, мухомори вонючі, сатанинський гриб.

                   Слід чітко відрізняти їстівні гриби від отруйних, щоб зберегти своє життя.                                                                                              ( З журналу )

                                6 клас                  Іменник      

Контрольний диктант

Лікарська слава України

          « Люди схожі на листя дерев», - писав колись Вергілій. Лише слово чи літопис у камені зберігають пам’ять про людські діяння. Той закон емоційної вічності стосується й медицини.

             Понад тисячу років тому в Україні виникли перші в слов’янському світі монастирські лікарні, а чернець Києво – Печерської лаври Агапіт, відомий як

« лікар безвідплатний», названий святим за працю на ниві зцілення. Перші лі-карні почав будувати Єфрем – архієпископ Переяславський.

              Усесвітньо відома плеяда блискучих українських учених – медиків. ЇЇ відкриває Юрій Дрогобич, перший українець, який дістав звання доктора ме-дицини. У ХV столітті його було обрано ректором Болонського університету. За ним – низка славних імен: Данило Самойлович, Нестор Максимович, Олек-

сандр Шумлянський – сини України, визнані в європейських університетах.

                    Немов рештки островів милосердя височать руїни козацьких шпи-талів у Трахтемирові поблизу Канева, у серці Запорізької Січі, поблизу Овруча й Лебедина. Досі збереглися стіни шпиталю в Кам’янці – Подільському й мури Максаківського монастиря на Чернігівщині – першого притулку для божевіль-них.

                   А ось меморіальна панорама наших днів: на Поділлі, у Києві та Харкові – музеї М. Пирогова, Д. Заболотного, О. Богомольця. Не лише лікарям відомі ці прізвища.

1.     За Ю. Віленським

2.     164 слова

9      клас                    Складне речення

                    Контрольний диктант

Цілюще зело землі

          Ще в заметеній снігом землі спить до слушної пори цілий світ, але в

тому невидному, потаємному світі вже починаються зміни.

            Це світ різного зела, що чекає на вознесіння своїх зелених душ до сонця й світла, на волю й повітря, під теплі дощі й погожі зорі

         Вже зараз коріння рослин, насіння майбутніх трав і квіток, сховані в лоні землі, налаштовані на відродження. Налаштовані на те, щоб брати з землі силу й здоров’я, які обертаються силою й здоров’ям людини.

         Восени і взимку на місцевому Назарчику старі жінки продають ягоди горобини, калини, сушений цвіт, стебла й коріння лікувальних рослин. Вони знають, як і коли заготовляти рослини. Скажімо, чемерицю слід заготовляти у серпні чи в квітні, а квітки  коров’яка зривають лише до обіду один день, бо після обіду квітка в’яне й опадає. Ці жінки виходили своїми ногами довколишні яри, ліси та луги, їм відомо, де ще збереглися зовсім рідкісні рослини.

         Трави – маги й ворожбити, споконвічні віщуни, що виповідають нам таємниці матері – землі.

         Ці жінки на базарі знають і бережуть багато таких таємниць. Їм відомі магічні лікувальні властивості трав, які здоровлять людське тіло й душу, омо-лоджують, окрилюють.

За Є.  Гуцалом 

181 слово 

                 Вибірковий диктант

                                       Виписати сполучники

Мати – й – мачуха

        Зійшли, станули з полів сніги. Духмяним вітром війнув над землею чарівник -  квітень. І ось уже повсюдно з’явились яскраво – жовті, сонячно – променисті суцвіття – кошички. Це розгорнув свої квіточки назустріч сонцю і

теплу підбіл звичайний. В народі поширена й інша назва – мати – й – мачуха.

         Подекуди на пагорбах суцвіть буває так багато, що здається, неначе хтось щедро розсипав тут пригорщами золоті монети. А придивишся ближче – на вер-хівках стебел поодиноко розташовані суцвіття – кошики завбільшки з наручний годинник. Формою і кольором квіти нагадують мініатюрні соняшники.

         Цікаво, що з листочками пов’язана народна назва цієї рослини – мати - й-

мачуха. Зверху вони холодні на дотик, а знизу здаються теплими. З одного боку віє холодом, як від мачухи, а з другого – теплом, наче від рідної неньки…

         Славиться підбіл лікувальними якостями. Відвар чи настій листків мати – й – мачухи вживають при запаленні горла, бронхів, легень. Свіжим соком листя лікують різні захворювання шкіри.

( За Б. Заверухою та М. Ратушним. )

                                                                                               ( 144 слова.)

                 Розвиток зв’язного мовлення

                                                Переклад текстів

6 клас

Перекладіть українською мовою текст ( числа пишіть словами). По-

ясніть правопис числівників

                   Обтирание дает большой эффект, если добавлять в воду 25 – 30 граммов ( 1 столовую ложку ) поваренной озерной или морской соли на 1 литр воды. Встав утром с постели, хорошо сделать утреннюю зарядку и обтереть тело мохнатым полотенцем, смоченным соленой водой. Сначала температура воды может быть 33 – 32 градуса, каждые 3 – 4 дня ее надо снижать на  1 градус и постепенно довести до 20 – 18 градусов. Это освежает, бодрит, повышает жизненный тонус.

                                                                               ( З журналу  « Здоровье» )

____________________________________________________________________

            Перекладіть українською мовою текст ( числа пишіть словами )

                                      Беспросветная болезнь

            За период около 20 лет СПИД уже унес жизни 20 млн. людей во всем мире. По данным Украинского центра профилактики и борьбы со СПИДОМ, с 1987 по 2003 год в стране официально зарегистрировано 57, 14 тысяч ВИЧ – инфицированных, из которых 5, 233 тысячи детей, а умерли 2, 8 тысяч взрос-лых и 95 детей. Среди ВИЧ – инфицированных 37, 87 тысяч человек употре-бляют наркотики.

            По данным представительства Международного Красного Креста  в Бе-лоруссии, Молдавии и Украине, ВИЧ – инфицирован каждый сороковой жи-тель Украины от 14 до 22 лет. ВИЧ – инфицированные украинцы с момента заболевания СПИДом живут по 5 – 7 лет.

            Перекладіть українською мовою ( числа пишіть словами ), визначте відміну іменників

                                                        Травник

            Алтей лекарственный – многолетнее растение высотой до полутора метров с мощным корнем, прямым стеблем и листьями длиной до 20 см. Цветет с июля по сентябрь, плодоносит в сентябре – ноябре. Растет по берегам  водоемов, на лугах, в зарослях кустарников.

            Целебными свойствами обладают корневища с корнями, листья и цветки. В качестве отхаркивающего и противовоспалительного средства алтей входит в состав Мукалтина – препарата для лечения бронхита, трахеита, пнев-монии, а также сухой микстуры от кашля для детей. Настоем из цветков поло-щат горло и лечат воспаление слизистой оболочки глаз. ( Внимание! Исполь-зовать на практике рекомендации можно только после консультации с леча-щим врачом! ) 

____________________________________________________________________

            Перекладіть українською мовою поданий текст

Цветочная аптека

            Артемка с дедушкой почти каждый день бывает в лесу. Дедушка здесь как дома. Все знает: где нужно искать ягоды, где прячутся грибы. Он хорошо знает и травы, и цветы. Как – то дедушка  сказал, что лес – это зеленая аптека. Артемка не понял, почему это так. А дедушка улыбнулся и ответил: « Подожди, внучек, увидишь почему».

            Идут они лесом весной. Видят ландыши. Дедушка объясняет внуку:       « Смотри, Артемка, на этот цветок. Из него лекарства делают для тех, у кого сердце больное».

            Летом идут, увидели тысячелистник, лесные калачики. Большой целеб-ной силы и эти цветы. А вот подорожник, он и кровь остановит, и рану заживит. И понял Артемка, как много лекарственных растений в лесу, и почему его дедушка называет лес зеленой аптекой.

                                                                                              Б. Вовк

                                               8 клас

         Перекажіть текст, випишіть з нього однорідні члени речення

Ліки – довгожителі

         Йдеться про різні рослини, які люди здавна використовували при різних недугах. Здається, немає такого зела, такої рослини, яких не вживали б наші предки. Не вірите? Ось послухайте.

         Народні цілителі запримітили: коли хворому давати тричі на день перед їжею запарені пшеничні висівки, значно покращиться робота шлунка, людина почуває себе сильнішою, бадьорішою.

         Просо лікує серце й печінку.

         Барвінок зміцнює організм, зокрема серце, загоює рани, лікує хвороби шкіри. Буркуновий чай допомагає позбутися кашлю, лихоманки, безсоння..

         Відваром з листя волоського горіха лікують захворювання шкіри, золотуху, ангіну. Сухі перетинки плоду заварюють і вживають як засіб від проносів та стійкого кашлю. Будь – які застуди виліковують калиновими напоями. Цвіт, ягоди, стебла рослини заварюють і п’ють, як чай.

         Кульбаба допомагає позбутися подагри, материнка лікує шлунок, горло. Напої з хвоща польового очищають весь організм.

         Здавна в нарді шанують подорожник, любисток, ромашку, полин, ожину, малину, горобину, суниці, чебрець, черемху, чорниці, звіробій… пижмо, бузину, борщівник, спориш… Усього й не назвеш. А знати, що довкіл росте не

просто трава, а лікувальне зілля, - треба. Треба знати і пам’ятати про це, щоб по-справжньому дружити з рослинами і природою.

                                                                  ( З календаря )

           

______________________________________________________________

9 клас

            Прочитайте текст. Усно перекажіть його українською мовою

Кошка – наш домашний лекарь

            Лечение больных методами зоотерапии, т. е. с помощью животных, ис-пользовали в своей практике многие врачи еще в седой древности. В 70 – х го-дах прошлого века в Англии, США и некоторых других странах были прове-дены исследования терапевтических способностей « братьев наших меньших. Оказалось, что, в частности, кошки оказывают положительное воздействие на страдающих психическими  расстройствами, способствуют исцелению алкого-ликов и наркоманов, а обращение с кошками помогает гипертоникам перенес-шим инфаркт, нормализует давление. Испокон веков люди замечали, что при-сутствие кошки в доме положительно влияет на его энергетику. Мягкое урча-ние ее расслабляет организм, успокаивает нервную систему, а поглаживание кошки ладонью укрепляет и иммунитет. На ладонях человека также как и на его ступнях находятся проекции точек всех жизненно важных органов, погла-живание животного – ничто иное, как массаж этих точек, он стимулирует их, побуждает работать в нужном направлении.

            Кошка – прирожденный лекарь, она сама знает, сколько и когда надо дать человеку энергии, сколько и когда забрать ее. Здесь нет никакой мистики, поскольку речь идет об обычных видах энергии – тепловой, электрической …

Многие замечали, что кошка стремится прижаться именно к больному месту

Человека, воздействуя на него непосредственно. Считается, что она не разли-чает свою и чужую энергетику, поэтому пытается уравновесить обе, восста-новить энергетический баланс, что очень важно в лечении больного человека.

            Оказывается, свою роль играет и цвет кошки. Универсальными являя-ются серые. При энергетической слабости подходят белые и рыжие. Черные, напротив, хороши для отбора лишней энергии. Но все они какой бы окрас не имели, требуют к себе уважения, более того, нашей любви и заботы. Только так мы можем рассчитывать на взаимность.

В. Тисменецкая

                            Навчальний переказ  ( 5 клас )

                Художній текст розповідного характеру

                                                Лікар Агапіт

         Тяжко захворів чернігівський князь. Не змогли допомогти йому зна-

харі. Тоді хтось сказав, що в Печерському монастирі в Києві живе чернець Ага-

піт. Він лікує всі хвороби.

                   Послав князь до Києва гінців. Вислухав їх Агапіт і сказав, що заприсягся ніколи не покидати стін монастиря. Та обов’язок лікаря не дозволяє йому залишити хворого без допомоги. Передав монах князеві через посланців чудодійне зілля.

                   І сталося диво. Князь одужав.

                   Вирішив вдячний князь ченця озолотити. Знову помчали до Києва посланці. Та Агапіт до них навіть не вийшов. Він переказав, щоб золото пороздавали убогим. Це й буде для нього нагородою. Прохання монаха виконали.

                   Гучна слава линула про Агапіта. Його ім’я було на Русі не менш славетним, ніж імена князів чи полковників.

( За М. Слабошпицьким; 115 сл. )

          Письмово переказати зміст тексту

          Словникова робота ( запис на дошці ): Печерський монастир у Києві ( Ки-єво – Печерська лавра ), Агапіт ( жив у Х11 ст. )

         Дібрати синоніми до слів: хворий ( недужий ), озолотити ( нагороди-ти ), убогі ( злидарі, жебраки, бідняки ), заприсягтися ( покластися), знахар ( ці-

литель ).

        Метод критичного мислення:

Ø  Ким був Агапіт?

Ø  Який синонім до слова монах вжито в тексті? ( Чернець. )

Ø Який синонім вжито до слова гінці? ( Посланці. )

Орієнтовний план

1.     Недуга чернігівського князя.

2.     Княжі посланці в Печерському монастирі.

3.     Відповідь монаха Агапіта.

4.     Чудодійне зілля.

5.     Рішення вдячного князя.

6.     Прохання ченця.

7.     Гучна слава про Агапіта.

              

            Навчальний переказ  ( 5 клас )

                Текст наукового стилю

                        Сосна

        Сосна – цінна порода дерев. Вона невибаглива до грунту, росте на си-

пучих пісках, мохових болотах, у горах, долинах, соснові ліси називають бора-ми.

            Доживає сосна до трьохсот років. Вік дорослої сосни визначають за

Річними кільцями на зрізі пенька.

             Сосна належить до лікарських рослин. Повітря в соснових лісах ко-рисне для хворих на легені. Сосна виділяє особливі речовини, які вбивають

шкідливі бактерії. Тому здебільшого санаторії будують у борах. З однорічної

хвої виготовляють корисний вітамінний напій.

              Сосна прикрашає наші ліси. Але вона корисна й тим, що дає досить цінну деревину. Стільці, столи, рами вікон, двері, підлогу – все це можна виготовити з деревини сосни.

( З підручн.; 107 сл. )

          Зробити  докладний переказ ( письмово ).

          Словникова робота ( запис на дошці ):деревна порода, річні кільця, зріз пенька, хворі на легені, особливі речовини, бактерії, вітамінний напій, одно-річна хвоя, санаторій.

          Дібрати синоніми до слів невибагливий ( байдужий ), хвоя ( глиця ).

         Пояснити значення слів бактерії ( мікроскопічні організми, деякі з них є збудниками хвороб ), вітаміни ( життєво необхідні для організму людини й тварини сполуки ).

                                         Орієнтовний план

3.     Сосна невибаглива до ґрунту.

4.     Вік сосни.

5.     Лікарські властивості дерева.

6.     Сосна – цінна деревина.

                           

                  

         Вибірковий усний переказ тексту

наукового стилю    ( 5 клас )

Цілющі метали, овочі та  фрукти

         Останнім часом лікарі дедалі частіше звертаються до метало лікування, особливо до мідетерапії.

         Корисна дія міді була відома ще в глибоку давнину. Наприклад, лікар і філософ Емпедокл мав звичку ходити в мідних сандалях. Аристотель засинав з мідною кулькою в руках.

         У Сірії та Єгипті до цього часу існує звичай одягати на руки й на ноги но-вонародженого мідні браслети. Вони, як вважають місцеві медики, убезпечують

малюка від рахіту й епілепсії. Було помічено, що під час холерних епідемій лю-ди, які працювали в мідеплавильних майстернях, не страждали від страшного захворювання.

         Тисячу років тому видатний медик Авіценна заповідав своїм учням: « Три знаряддя є у лікаря – слово, рослина, ніж». Можна сказати, що немає рослини, яка не була б лікарською.

         Візьмемо таку буденну культуру, як картопля. Мало хто знає, що спожи-вання варених бульб сприяє лікуванню виразки шлунку, знижує артеріальний тиск. Поряд з ромашкою відвар картоплі використовують і як протизапальний засіб.

         Капуста… Ця городня культура багата на вітаміни. На плантаціях білока-чанної дихається вільно і легко, тому що капуста виділяє фітонциди, особливі речовини, що вбивають мікроби.

         А що вже говорити про цибулю і часник! Це чи не найкращі « лікарі» до-машнього городу.

         Чудовими зцілителями є і плоди саду – аґрус, суниці. Абрикоси посилю-ють зір. Виноград, вишні, сливи зміцнюють організм, славляться як протиза-пальні засоби.

         Багатий букет цілющих властивостей мають яблука та кавуни. Ними лі-кують гіпертонію, захворювання кровоносної системи.

( З кн. « Відкриття. Пошуки. Знахідки.» ) ( 203 слова. )

Питання для бесіди

·                              До якого стилю належить текст?

·        Які цілющі властивості міді були відомі в давнину?

·        Яку заповідь залишив своїм учням видатний лікар Авіценна?  Як ви ро-

зумієте її?

·       Що визнаєте про лікувальні властивості овочів?

·       Які корисні властивості мають фрукти?

·       Чи використовують ваші батьки, ви самі овочі та фрукти з лікувальною метою?

                                            

___________________________________________________________________

         Напишіть замітку в газету на тему « Спорт і здоров’я людини». Прига-дайте, якими бувають замітки за своїм характером. У замітці розкажіть про значення спорту, ставлення до нього учнів, за якої умови спорт сприяє кращому навчанню.

____________________________________________________________________

           

            Дидактичний матеріал « Здоров’я – всьому голова»                                                      6 клас

Спишіть, вставляючи пропущені букви. Підкресліть однорідні члени речення. Зробіть фонетичний розбір виділеного слова.

                 

         Бережи здоров’я батьків. Пам’ятай, що рано старіють і хворіють твої батьки не стільки від праці і втоми, скільки від сердечних хвилювань, переживань, прикростей, кривд. Серце батька й матері завжди уражають невдячність, байдужість дітей.   ( В. Сухомлинський )

____________________________________________________________________

         Прочитайте виразно текст, передаючи голосом спонукання до дії. Спишіть, розкриваючи дужки. Визначте особу й число дієслів наказового способу; поясніть їх правопис.

            Привчайся ходити рівно. (Не) засовуй руки в кишені – це негарно. Як щось несеш, по змозі держи в одній руці. (Не) гнись.

            Виходячи з дому, подивись у дзеркало, чи все в порядку.

            Коли зайдеш у школу, обітри взуття, зніми пальто, головний убір, поправ костюм, пригладь волосся. За партою (не) горбся.

            Під час їди (не) клади на стіл ліктів. Їж охайно, (не) поспішаючи. Пережовуй їжу, але (не) чавкай. (Не) залишай їжі на тарілці. Учись правильно користуватися виделкою, ножем. (Не) бери їжу із загального блюда своєю ложкою. Під час їди (не) читай, (не) розмовляй.

___________________________________________________________________

         Спишіть, вставляючи пропущені букви. Визначте відмінки іменників, їх рід та число.

         Біл…ше посміхайтесь! Коли ми посміхаємося…, працюють не тіл…ки м…язи обличчя, але й ус…го тіла. Щира усмішка допомагає боротися зі стресами, покращує роботу серцево – судинної системи, зміцнює імунітет, забезпечує довге та щасливе життя.

_________________________________________________________________

         1.Спишіть, вставляючи пропущені букви, розкрити дужки. Зробіть

 морфологічний розбір виділеного слова.

Сон

        У багат…х народів є зага…ка, яка звучит…  приблизно так: що у світі найсолодше? Відповід…: сон.

         Сон (не)обхідний для повноцінного відпочинку  організму людини.

         Щоб сон був здоровим, спокійним, а засиналося легко, треба дотриму-ватися деяких правил. По - перше, найкра…е лягати спати в один і той самий \  час. По – друге, перед сном (не) варто наїдатися – заснути на повний шлунок досит…  ва…ко. І по – третє, (не) треба дивитися на ніч філ…ми жахів. Це на-

стіл…ки збуджує мозок, що йому потім доводит…ся довго заспокоюватис….

І, зрозуміло, (не)обхідно провітрити кімнату на ніч і прийняти теплий душ.

         2. Про що ви дізналися з цього тексту? Який це текст: художній чи науково – популярний? Доведіть.

           За опорними словами напишіть переказ на тему: « Щоб сон був спокійним»: приблизно, найсолодше, необхідний, повноцінного, дотримувати, в один і той самий, не варто, збуджує, мозок, заспокоюватись.

____________________________________________________________________

         1. Перепишіть. Вставте пропущені букви. Визначте граматичну основу в кожному реченні, скажіть, якими частинами мови виражено підмет і присудок.

Трава дивосил

         Люди здавна запр…мітили цю б…га тирс…кого зросту рослину. Спробу-вали лікувати нею деякі хвороби – допомогло. От і зарахували її до своїх з…ле-них друзів. Особливо гідно цінили її лікувал…ні властивості наші предки сло-в…яни і назвали рослину дивосилом. Вона, вважали, може вилікувати від бага-т…х недуг. 

         11. Зробіть фонетичний розбір виділеного слова.

__________________________________________________________

         Перепишіть поданий текст, вставляючи пропущені букви. Визначте сполучники.         Підкресліть граматичну основу в реченнях.

Люди давно вже помітили лікувал…ний ефект зеленої рослинності, що їх

оточувала. На території нашої України нараховує…я до п…яти тисяч видів рос-лин. До використання в фармацевтичній практиці дозволено майже 300. І не-дарма у народі лікарс…кі рослини називают… друзями здоров…я людини. Бо з усіх лікувальних препаратів 40 % виготовляют… з лікарс…ких рослин. Люди використовуют…  лікарс…кі рослини і часто пов…язу ют…  їх лікувал…ні властивості з чудодійною силою, про що  розповідає…я у легендах. З багат…ма рослинами пов…язані звичаї, обряди українс…кого народу.