Положення
про класного керівника навчального закладу
системи загальної середньої освіти
(з урахуванням змін до Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти (наказ МОН України
від 29.06.2006 року № 489)
Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 6 вересня 2000 р.
№ 434
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2000 р. за № 659/4880
І. Загальні положення
1.1. Це положення регламентує діяльність класного керівника загальноосвітнього, професійно-технічного навчального закладу (далі – класний керівник).
1.2. Класний керівник – це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного навчального закладу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту.
1.3. Класний керівник у визначенні змісту роботи керується Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, Законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про позашкільнуосвіту”, “Про професійно-технічну освіту”, іншими законодавчими і нормативно-правовими актами України, а також цим Положенням.
1.4. Класний керівник здійснює свою діяльність відповідно до основних завдань загальної середньої та професійно-технічної освіти, затверджених Постановою кабінету міністрів України від 16.11.2000 р. № 1717 “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання”та Постановою кабінету міністрів від 17.08.2002 року № 1135 “Про затвердження державного стандарту професійно-технічної освіти”, спрямованих на:
· виховання громадянина України;
· формування особистості учня (вихованця), його наукового світогляду, розвитку його здібностей і обдаровань;
· виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовку учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності;
· виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, почуття власної гідності, свідомого ставлення до обов’язків, прав і свобод людини і громадянина, відповідальності перед законом за свої дії;
· реалізацію права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
· виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій та звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів та націй;
· виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів (вихованців);
· формування екологічної культури особистості, набуття знань і досвіду розв’язання екологічних проблем, залучення до практичної природоохоронної роботи.
ІІ. Організація діяльності класного керівника
2.1. Обов’язки класного керівника покладаються на педагогічного працівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, який має педагогічну освіту, або відповідну професійну освіту та професійно-педагогічну підготовку, здійснює педагогічну діяльність, фізичний та психічний стан здоров’я якого дозволяє виконувати ці обов’язки.
2.2. Обов’язки класного керівника покладаються директором навчального закладу на педагогічного працівника або на досвідченого майстра виробничого навчання, за його згодою, і не можуть бути припинені до закінчення навчального року. У виняткових випадках з метою дотримання прав та інтересів учнів (вихованців) та їх батьків зміна класного керівника може бути здійснена протягом навчального року.
2.3. На класного керівника покладається керівництво одним класом, навчальною групою.
У початкових класах класне керівництво здійснює вчитель початкових класів.
У професійно-технічному навчальному закладі класне керівництво здійснюється в навчальних групах, учні (вихованці) яких під час навчання здобувають повну загальну середню освіту або навчаються на основі базової загальної середньої освіти без отримання повної.
Функціональні обов’язки класного керівника розробляються відповідно цього Положення з урахуванням типу закладу та завдань навчально-виховного, навально-виробничого процесу і затверджуються директором навчального закладу.
2.4. Класний керівник як організатор учнівського колективу:
· сприяє забезпеченню умов для засвоєння учнями (вихованцями) рівня та обсягу освіти, а також розвиткові їхніх здібностей;
· створює умови для організації змістовного дозвілля; у тому числі організовує та проводить відвідування музеїв, театрів, виставок, екскурсій, заходів з охорони природи; відповідає за профілактику бездоглядності правопорушень, планує та проводить відповідні заходи (особливо для учнів з числа незахищеної та пільгової категорії населення) профілактики бездоглядності, правопорушень, планує та проводить відповідні заходи;
· сприяє підготовці учнів (вихованців) до самостійного життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
· проводить виховну роботу з урахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей учнів (вихованців), їх нахилів, інтересів, задатків, готовності до певних видів діяльності, а також рівня сформованості учнівського колективу;
· співпрацює з вчителями, викладачами, майстрами виробничого навчання, психологами, медичними працівниками, органами учнівського самоврядування, батьками та іншими учасниками навчально-виховного процесу з виконанням завдань навчання та виховання в учнівському колективі (групі), соціального захисту учнів (вихованців);
Класний керівник професійно-технічного навчального закладу спільно з майстром виробничого навчання навчальної групи:
· систематично аналізує рівень навчальних досягнень та поведінку учнів, організовує навчальну допомогу;
· створює в навчальній групі необхідні умови для оволодіння професією, творче відношення до праці, для засвоєння передових, прогресивних методів та прийомів;
· проводить тематичні класні години, що спрямованні на виховання моральних цінностей, зацікавленості у питанні належності до обраної професії;
· забезпечує дотримання в навчальній групі встановленого порядку та дисципліни;
· проводить цілеспрямовану індивідуальну роботу з учнями групи;
· здійснює заходи щодо професійно-орієнтаційної роботи учнів шкіл;
· заохочує учнів до занять в гуртках художньої та технічної творчості, предметних гуртках та спортивних секціях;
· залучає учнів до участі в конкурсах професійної майстерності, олімпіадах з навчальних предметів.
2.5. Класний керівник має право на:
· відвідування уроків, занять із теоретичного та виробничого навчання, виробничої практики та позакласних заходів, семестрових, річних атестацій та заліків у закріпленому класі (групі), бути присутнім на заходах, що проводять для учнів (вихованців) навчальні, культурно-просвітні заклади, інші юридичні та фізичні особи;
· внесення пропозицій на розгляд адміністрації навчального закладу та педагогічної ради про моральне та матеріальне заохочення учнів (вихованців);
· ініціювання розгляду адміністрацією навчального закладу питань соціального захисту учнів (вихованців);
· внесення пропозицій на розгляд батьківських зборів класу (групи) щодо матеріального забезпечення організації та проведення позаурочних заходів у порядку, визначеному законодавством;
· відвідування учнів (вихованців) за місцем їх проживання або в гуртожитку професійно-технічного навчального закладу (за згодою батьків, опікунів, піклувальників), вивчення умов їх побуту та виховання, а також виходити з пропозиціями на педагогічних зборах щодо притягнення до відповідальності батьків, які ведуть аморальний спосіб життя, грубо поводяться зі своїми дітьми, завдають їм моральної та фізичної шкоди;
· вибір форми підвищення педагогічної кваліфікації з проблем виховання;
· вияв соціально-педагогічної ініціативи, вибір форм, методів, засобів роботи з учнями (вихованцями);
· захист професійної честі, гідності відповідно до чинного законодавства;
· матеріальне заохочення за досягнення вагомих результатів у виконанні покладених на нього завдань.
2.6. Класний керівник зобов’язаний:
· вибирати адекватні засоби реалізації завдань навчання, виховання і розвитку учнів (вихованців);
· здійснювати педагогічний контроль за дотриманням учнями (вихованцями) статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку навчального закладу, інших документів, що регламентують організацію навчально-виховного процесу;
· інформувати про стан виховного процесу в класі та рівень успішності учнів (вихованців) педагогічну раду, адміністрацію навчального закладу, батьків;
· дотримуватись педагогічної етики, поважати гідність учня (вихованця), захищати його від будь-яких форм фізичного, психічного насильства; своєю діяльністю стверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі;
· пропагувати здоровий спосіб життя;
· постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру;
· вести документацію, пов’язану з виконанням повноважень класного керівника (класні журнали, особові справи, плани роботи тощо);
· регулярно готувати і проводити батьківські збори, збори учнівського активу класу (групи) (не менше двох разів на семестр) та збори органів учнівського самоврядування.
2.7. Класний керівник складає план роботи з учнівським колективом у формі, визначеній адміністрацією навчального закладу.
2.8. Класний керівник підзвітний у своїй роботі директору навчального закладу, а у вирішенні питань організації навчально-виховного процесу безпосередньо підпорядкований заступнику директора з навчально-виховної роботи.
2.9. Класний керівник може бути заохочений (відзначений) за досягнення високих результатів у виховній роботі з учнями (вихованцями). Форми і види заохочення регулюються законодавством України.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту
Від 27.07.12 №
1/9-530
На
№ ________ від _________
Щодо виховання сучасного
громадянина в полікультурному
середовищі засобами позакласної роботи
Становлення
громадянського суспільства в Україні можливе лише за умови трансформації
етнічної спільноти у суспільно-політичну, об’єднану спільними цінностями і пріоритетами.
Новий 2012-2013 навчальний рік починається в
умовах, коли однією з провідних ідей навчально-виховного процесу є оптимізація
виховного простору у відродженні національних традицій, забезпечення освітніх
потреб національних меншин та народів.
Згідно з Конституцією України
(ст. 53) «громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону
гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у
державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні
товариства».
Права громадян
України – представників всіх національностей, та гарантії цих прав зафіксовані у Декларації про державний суверенітет України, базовому Законі
України «Про національні меншини в Україні», законах «Про мови в Українській РСР»,
«Про освіту», «Про друковані засоби
масової
інформації», «Про об’єднання громадян», «Про громадянство» тощо.
Окрім
того, законодавча база в освітній галузі щодо прав національних меншин
посилюється іншими законами та нормативно-правовими документами: «Про
дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту»,
«Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту» тощо.
Перспективи розвитку освіти народів
різних національностей залежать, насамперед, від тих умов розвитку їх мови та
культури, які існують в тому чи іншому регіоні країни. Українське
законодавство і практика регулювання етнонаціональних процесів у всіх сферах
діяльності сформовано нашою державою відповідно до міжнародних норм та
рекомендацій, викладених у Загальній декларації прав людини, Рамковій конвенції
Ради Європи про захист національних меншин, Європейській хартії регіональних
мов або мов меншин, Гаазьких рекомендаціях Верховного Комісара ОБСЄ щодо прав
національних меншин на освіту та інших документах.
Так, стаття 2 (1) Декларації ООН з прав
осіб, які належать до національних або етнічних, релігійних і мовних меншин,
проголошує право національних меншин «користуватися своєю мовою в приватному
житті і без будь-якої дискримінації».
У
статті 6 Рамкової конвенції про захист національних меншин зафіксовано:
держави-учасниці заохочують атмосферу терпимості та міжкультурного діалогу і
вживають заходів до поглиблення взаємоповаги, взаєморозуміння та співробітництва
між усіма особами, що проживають у межах їх території, незалежно від етнічної,
культурної, мовної або релігійної самобутності цих осіб, зокрема в галузях
освіти, культури та засобів масової інформації.
Актуальною
проблемою сучасної педагогічної практики є полікультурне виховання дітей, що ґрунтується на принципах рівності
і недискримінації у всебічному розвитку особистості та на створенні навчальним
закладом умов для збереження і розвитку національних мов та культур.
Полікультурність майбутнього
громадянина виховується не тільки і не стільки під час навчального процесу.
Мова йде про встановлення доброзичливих, позитивних взаємовідносин між учнями
різних національностей, відпрацювання навичок поведінки, які базуються на
розумінні, терпимості, компромісі, самоповазі та повазі до оточуючих. У
вирішенні зазначених завдань важливу роль відіграє позакласна робота.
Створення розгалуженої системи
гурткової роботи в загальноосвітніх навчальних закладах сприятиме реалізації
пріоритетних завдань в галузі етнонаціональних відносин.
Позакласна робота в умовах
полікультурного середовища передбачає організацію та проведення заходів
спрямованих на міжкультурне взаєморозуміння: виховні години з використанням
методики «занурення в національну культуру», години етнонаціонального
спілкування, зустрічі з письменниками, відкриті діалоги, фестивалі
національностей, дні національної культури, форум-театри, конкурси читців,
творчих робіт, дослідницька діяльність учнів з вивчення традицій, історії,
культури – це той невеликий перелік форм роботи, що забезпечать полікультурне виховання
особистості з активною громадською позицією.
Виховання толерантності в
людських взаємовідносинах, формування культури міжетнічних стосунків – одне із
головних завдань, що ставить у своїй діяльності шкільні бібліотеки. В
бібліотеці повинні бути створенні сприятливі умови для міжетнічного
спілкування, спілкування рідними мовами, вивчення літератури авторів різних
національностей. Виставки художньої літератури, створення літературних куточків
«Літературне розмаїття», проведення бібліотечних уроків за темами: «Взаємодія
культур», «Джерела толерантності», «Пізнай свою країну», «Обери друга», «День
національної літератури», «Добрі сусіди», «Єдність у розмаїтті», «Жива
бібліотека» тощо. На уроках можуть
звучати вірші, уривки з творів авторів – представників мовного розмаїття
регіону.
Ефективною формою ознайомлення з
літературою авторів різних національностей може стати організація літературних
читань, постійно діючих бібліотечних виставок, в рамках яких проводити
дискусійні клуби із запрошенням сучасних письменників, поетів, діячів культури.
Одним із цікавих напрямків у цій
роботі може бути створення пересувних літературних стендів. Наприклад при
створенні пересувних літературних стендів, враховуючи, що інтегровані курси
«Література» (національної меншини та світова) вивчаються паралельно
з українською літературою, особливу увагу можна приділити взаємодії різних культур та в доступній для учнів формі розкривати
міжлітературні зв’язки, виявляти роль українських письменників і
перекладачів у творчості майстрів інших народів та навпаки. Підкреслювати також взаємозв’язки різних літератур,
особливо тих народів, які мешкають на теренах України з іншими видами мистецтв,
зважаючи, що літературний текст як факт мистецтва відображає ознаки конкретної
культурної епохи, її філософські концепції. Знайомство з літературними творами
на тлі широкого культурологічного контексту сприятиме осмисленню
фундаментальних цінностей загальнолюдської культури.
Питання
полікультурного виховання мають обговорюватись на наукових конференціях,
ділових зустрічах, семінарах для педагогічних працівників за орієнтованою
тематикою: «Виховання полікультурної багатомовної особистості», «Полікультурна
освіта і виховання», «Виховання особистості в полікультурному суспільстві», «Полікультурний
педагог».
Органічне
поєднання національного і загальнолюдського - це необхідна передумова розвитку
і збагачення кожної культури. У процесі взаємодії різних культур створюються
нові культурні цінності. Подолання міжетнічних, міжконфесійних, міжособистісних
суперечностей в державі, в першу чергу, має служити дотриманню прав людини на
вільний вибір світоглядних переконань, вміння жити в багатонаціональному
суспільстві.
Новий навчальний рік у навчальних
закладах України розпочнеться
з урочистостей, присвячених Дню знань. Використання розмаїття етнічних
культурних надбань регіонів нашої країни: пісні, вірші, танці різних
національностей - прикрасить свято та надасть можливість скористатись нагодою
ознайомлення з особливостями національного складу України.
Заступник Міністра Б. М. Жебровський
.
Немає коментарів:
Дописати коментар