Проблема, над якою працюю

ВИКОРИСТАННЯ КОМП′ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ СЛОВЕСНОСТІ

План

Вступ

1. Науково-теоретичне обґрунтування проблеми

2. Технологія роботи над проблемою

3.Результативність роботи

Висновок

Вступ

 Скажи мені, і я забуду;

 Покажи мені, і я,

 можливо, запам'ятаю;

 Залучи мене, і я зрозумію.

 Конфуцій, 450 р. до н. е.

      Сучасне життя ставить особливо високі вимоги до рівня грамотності учнів, вимагає від них умінь користуватися літературною українською мовою у різних сферах суспільного життя.

      Істотним резервом  підвищення грамотності учнів є використання комп’ютерних технологій, зокрема  систематичне написання  навчальних комп’ютерних диктантів,  по завершенню яких учні матимуть змогу відразу виявити допущені помилки. Значну частину їх вони зможуть виправити самостійно, використовуючи відповідні комп’ютерні програми , а решту усуватимуть, звернувшись за допомогою до вчителя. Така робота значною мірою індивідуалізує  процес вдосконалення правописних умінь і навичок , тим самим підвищує його ефективність. У зв’язку з цим одним з провідних завдань підвищення методичної кваліфікації вчителя-словесника є вдосконалення його інформаційної культури. Упровадження інформаційних технологій сприятиме тому, що вчитель дедалі частіше виступатиме в ролі дослідника, організатора і консультанта.

Новий час висуває нові вимоги до школи. В умовах ринкової економіки важливо сформувати творчу особистість, найважливішими якостями якої є ініціатива, свобода вибору, самореалізація.

1. Науково-теоретичне обґрунтування проблеми

Нині, крім запровадження нових прогресивних методик, слід змінити саму ідеологію навчання й виховання. Головне — навчити дитину вчитися й переконати її в тому, що вона сама визначає свою долю.

Одним зі шляхів удосконалення змісту, форм, методів і засобів навчання української мови та літератури і світової літератури є інтенсифікація навчання, що передбачає по-новому структурований зміст, запровадження сучасних інформаційних технологій, які зумовлюють формування пізнавальних інтересів, глибше сприйняття й розуміння теоретичного матеріалу.

Підхід, у якому акцент перенесено на самостійну активну діяльність

учнів, можна назвати «навчанням, у центрі якого перебуває учень». В основу такого навчального процесу закладено співробітництво і продуктивне спілкування учнів, спрямоване на спільне розв'язання проблем, формування здібностей виділяти важливе, ставити цілі, планувати діяльність, розподіляти функції, відповідальність, критично міркувати, досягати значимих результатів.

Результатом навчання стає вже не засвоєння знань, вмінь і навичок, а формування основних компетентностей, які забезпечують успіх практичної діяльності.

Нові підходи до організації уроків словесності створюють сприятливі умови для формування особистості, для розвитку творчості не тільки учня, а й вчителя.

Необхідно шукати такі форми проведення уроку, які захопили б, принесли радість і задоволення, активізували пізнавальну діяльність на уроках словесності.

Провідна роль в організації навчально-виховного процесу завжди належала і належить учителеві. Саме він здійснює керівництво процесом навчання, шукає оптимальні способи організації уроку з метою інтенсифікації навчання й розвитку творчої індивідуальності учнів.

В описі роботи над проблемою охоплені найважливіші питання активізації пізнавальної активності на уроках української мови та літератури і світової літератури. Особливу увагу приділено уроку, який дає імпульс для різнобічного розвитку особистості.

2. Технологія роботи над проблемою

          Основною формою організації навчального процесу був і залишається урок.

Кожний урок несе певний обсяг інформації, однак від учителя залежить, наскільки її зможуть сприйняти та засвоїти учні, якими навчальними методами та прийомами при цьому треба скористатися.

Урок у новому розумінні слід розглядати як засіб розвитку особистісних якостей учня, збагачення його суб'єктивного досвіду, з одного боку, а з іншого — як середовище для повноцінної навчальної цілереалізації учнів.

Проблема, над якою я працюю – «Використання комп’ютерних технологій та активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках словесності», — цікава та багатогранна. Як і чим заохотити учня до співпраці? Як примусити битися захоплено дитяче серце у відповідь на художній твір? Як запалити вогник у юній душі? Як навчити молоду людину слухати і чути іншого, прийняти чи зрозуміти точку зору свого співрозмовника і толерантно ставитися до людей? І таких «як» — багато.

Сучасна епоха характеризується становленням нової теорії освіти — особистісно орієнтованої. Організація уроку в особистісно орієнтованому навчанні на різних його етапах передбачає різну роль учителя: вчитель-організатор, вчитель-спостерігач, вчитель-консультант.

Працюючи над проблемою ставлю такі завдання:

¨ сприяти підвищенню активізації навчальної діяльності учнів;

¨ розвивати творчі здібності учнів;

¨ розвивати навички зіставляти, аналізувати й не боятися висловлювати власні думки;

¨ використовувати інтерактивні методи навчання;

¨ виявляти та максимально розвивати індивідуально значущі позитивні нахили кожного учня.

¨ реалізувати вимоги мовної і мовленнєвої компетентностей в єдності чотирьох складових - слухання, читання, говоріння, письмо;

¨ виробляти позитивне ставлення до мовленнєвої діяльності, що передбачає проведення нетрадиційних уроків;

¨ орієнтувати учнів на складання зв'язних висловлювань, дослідницької, проектної роботи на уроках.

В основу роботи над проблемою покладено компетентісно орієнтований підхід, спрямований на розвиток життєвих компетентностей, їхньої здатності розв'язувати завдання в різних сферах життєдіяльності, реалізації літературознавчої, формотворчої змістової лінії на уроках літератури та мовної, мовленнєвої компетентності на уроках мови.

З метою формування мовленнєвих компетенцій широко впроваджую в практику навчання такі альтернативні форми, як проектна та дослідницька діяльність; посилення діяльнісного характеру освіти, рольове навчання, використання інтерактивних ігор, вправ, методик.

Застосовувані технології інтерактивного навчання та критичного мислення допомагають створити суб'єкт-суб'єктні стосунки (учень є суб'єктом пізнання).

З інтерактивних форм перевагу надаю кооперативній формі навчальної діяльності, яка реалізується через методи «Ажурної пилки», «Вільного мікрофона», «Рольові ігри (імітації)», «Сенкан»,  «Гронування». Вони є універсальними для розвитку життєвих компетентностей, формуючи уміння на навички працювати та діяти в команді, колегіально вирішувати спільні завдання. Інтерактивні форми сприяють актуалізації особистісних якостей учня.

Реалізовуючи проблему, залучаю учнів до ситуативно-моделюючих завдань. Мета таких вправ - формування основних комунікативних умінь (орієнтація в ситуації спілкування, планування, створення й аналіз власних висловлювань, добір мовних засобів).

На уроках української мови та літератури і світової літератури надаю перевагу завданням проблемно-пошукового характеру, формую навички аналізу й синтезу, навчаю складати й працювати з опорами, схемами, алгоритмами, переходити від спостережень і досліджень до висновків та узагальнень, творчо підходити до роботи над програмою саморозвитку особистості.

Вважаю, що корисне все, що спонукатиме учня зрозуміти, запам'ятати, засвоїти, привести до власної ціннісної системи, стати компетентним. А тому роботу з учнями організовую по порядку: від простого до складного, щоразу усвідомлюючи, що будь-яка робота спрямована на формування певних важливих рис, умінь, навичок, які всі разом і складають компетентність. Твори-роздуми «Якби не було української мови» стимулюють самопізнання.

Учнів з низьким рівнем знань знайомлю з маленьким віршиком. Його спершу пропоную прочитати (цей вид роботи формує особистісні компетентності і навички гарно, швидко, осмислено читати); потім вивчити напам'ять (формує особистісні компетентності), після чого починається складний процес осмислення. Вірш слід проаналізувати, щоб осягнути у всій її повноті ідею художнього твору, а потім правильно, виразно прочитати, проникнути у філософську глибінь, отримавши при цьому різні життєві компетентності: особистісні, культурологічні, мовно-національні, пізнавальні, самоосвітні, естетичні, світоглядні.

Робота з заповнення «Паспорту твору» вимагає живого і незгасного інтересу, застосування різноманітних компетенцій (хто автор твору, у якому році написаний, назвати персонажів твору, визначити жанр твору, пояснити, чому так вважають, назвати особливості твору, яка тематика твору, які ключові слова, які проблеми порушуються, яка основна думка твору).

Видатний педагог В.О.Сухомлинський у книзі «Народження громадянина» писав: «Ефективність виховання школярів значною мірою залежить від того, що вони знають про людину, як знання перетворюються в їхні погляди, і як ці погляди трансформуються в дійсність...»

На уроках української мови та літератури учні вдосконалюють уміння спостерігати, аналізувати, робити висновки, відчувати твір, усвідомлювати значення образного слова, розвиваючи читацьку увагу до найдрібніших деталей життя; спонукаю бачити незвичайне в буденному, викликати бажання відповідати загальнолюдським ідеалам, прагнути наслідувати кращі риси героїв.

Розглядаються й запитання психологічного характеру щодо автора такого змісту:

1.    Які риси притаманні автору (крізь призму твору)?

2.    Які риси вдачі потрібно наслідувати?

Вправа «Шкала ідеалу»

1.    Як герой має самовдосконалитися?

2.    Якою може бути вершина його досягнень?

Орієнтуючи особистість на вміння співпрацювати й спілкуватися, опановувати досвід соціальної поведінки, практикую словесне малювання, мовознавчі, дослідницькі, творчі диктанти.

На мою думку, досить цікавою формою роботи є урок-проект. Це форма організації навчання, у процесі якого учні отримують знання й набувають практичних вмінь для розв'язання реальних проблем. Так, після проведення уроку з вивчення літератури рідного краю учні запропонували продовжити роботу з дослідження українських народних пісень села. Розглядаючи етнічний словник як провідний, склався певний проект, який у поєднанні з іншими чинниками формував компетентності особистості.

За допомогою комп’ютерних технологій можна використовувати на уроці наочність вищого рівня – відеоматеріали, анімаційні фрагменти, інтерактивні моделі тощо, які дають змогу продемонструвати на уроці ті явища, які в реальному світі побачити неможливо. Інформаційні технології допомагають індивідуалізувати та диференціювати навчання. Цього досягають не тільки завдяки різнорівневим завданням, а й за допомогою самоосвіти учня.

           Отже, комп’ютер на уроках словесності поступово стає звичними засобами навчання; використання якого робить урок динамічним, яскравим і, звичайно, набагато результативнішим.
          Науково-педагогічна література подає безліч різноманітних мультимедійних жанрів:
-Медіаурок
-Самодиктант
-Тестові завдання
-Віртуальні екскурсії
-Літературний портрет
             Літературний портрет
          Мультимедійний проект, що містить документи, фотографії, таблиці, ілюстративний матеріал, аудіо- та відеофрагменти, скомпоновані у послідовному порядку, що дає змогу найбільш повно й яскраво розповісти учням про життєвий і творчий шлях письменника чи поета.
Віртуальні екскурсії
           Відеорозповідь про музеї та історичні місця України; до кожного відеосюжету розроблені відповідні завдання, які учні виконують під час уроку. Таким чином, віртуальна екскурсія знайомить учнів з Україною, її історією, природою, видатними людьми, розширює кругозір учнів, сприяє їх розвитку навіть в умовах, коли справжня екскурсія з певних причин неможлива.
Тестові завдання
           Надзвичайно вдало можна формувати на інтерактивній дошці. Як відомо, є спеціальні програми, проте це можна робити й без них, розташувавши кожне запитання та варіанти відповідей на нього на окремому слайді. Такі тестові завдання зручно використовувати під час тематичного оцінювання, аудіювання тощо.
Самодиктант
        Давно відома форма перевірки знань, проте у мультимедійному форматі вона працює набагато ефективніше. На дошці – текст із пропущеними буквами та розділовими знаками (бажано, щоб у кожного учня був такий самий друкований текст ). У процесі роботи учні пояснюють вживання букв і розділових знаків, роблячи на дошці відповідні записи.        Отже, економиться час та необхідність записувати текст у зошити.
Медіаурок
          Сукупність різноманітних мультимедійних прийомів, що працюють впродовж 45 хвилин уроку, що сприяють повному розкриттю й усвідомленню учнями теми уроку. Такий урок – яскравий, динамічний, результативний.     

Мультимедійні технології дозволяють подати учням набагато більше інформації, ніж на уроці без використання комп’ютера. Основна частина уроку може включати і проведення невеликої навчальної дискусії, роботу в групах, творчий звіт з виконання індивідуального завдання. Звісно, використовуються і традиційні форми роботи та методи і прийоми навчання.

Зрозуміло, що уроки з використанням мультимедійних технологій потребують значної підготовчої діяльності педагога. Учитель повинен вміти користуватися різноманітними програмами. Це уможливлює подання інформації у формі відеопрезентації.

Вважаю, що головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення української мови й літератури і світової літератури – підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування школярами. Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає. Працюючи у школі, дійшла висновку, що використання комп’ютерних технологій вносить істотні зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання предмета у комп’ютерному класі, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним учнем під час навчально-виховного процесу. У своїй діяльності прагну урізноманітнювати уроки, робити вивчення мови і літератури неповторним, пам’ятаючи слова Олеся Гончара, що бути у вічному пошукові – це значить "шукати енергію слова в енергії душі".

3.Результативність роботи

Вся вищезазначена робота дала певні результати. Зокрема, якісно зріс творчий рівень учнівських робіт, що відбилося у використанні оригінальних і нестандартних прийомів побудови усних і письмових висловлювань.

Крім того, збільшилась кількість учнів, які бажають взяти участь у різноманітних творчих конкурсах.

Висновок

Отже, працюючи над активізацією пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури і світової літератури, вчитель повинен добирати ті технології, де виступатиме помічником і порадником, старшим товаришем.

Він повинен забезпечувати організацію пошуково-дослідницької навчальної діяльності і працювати спільно з учнями, не розподіляючи функцій між ними, а виокремлюючи послідовні етапи розв’язання завдань.

Педагог вестиме учнів шляхом відкриття, залучатиме до процесу самопізнання, самовдосконалення.

   

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     Биков О. Новітні інформаційні технології в навчально-виховному процесі О. Биков // Школа. – 2008. – № 7.

2.     Закон України "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки" // Урядовий кур’єр. 2007. -№6.

3.     Зимняя И. А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентносного подхода в образовании И.А.Зимняя. – М. : Исследовательський центр проблем качества подготовки специалистов, 2004.

4.      М.Кітаєва. Використання  мультимедійних  технологій / Початкова освіта, №38, 2011, ст.7

5.     Пархомець І.Ю. Нові інформаційні технології навчання І.Ю.Пархомець // Управління школою. – 2007. – № 29.

6.     Полат Е. С. Современные педагогические и информационные технологии в системе образования: учебн. Пособие для студентов высших учебных заведений/ Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина. - М. Академия, 2007.

7.     Л.Пономаренко. Мультимедійна  підтримка  навчального  процесу / Початкова  освіта, №1-2, 2012, ст.16